Розділ 87

Розділ 87

У головній святині покинутої каплиці Ленґдон з Амброю йшли на голос Вінстона, обминувши двоповерховий суперкомп’ютер. З-за товстого скла вони чули гудіння колосальної машини. У Ленґдона це викликало моторошну асоціацію з кліткою, в якій сидить лютий звір.

Звук, за словами Вінстона, йшов не від електроніки, а від численних центрифугальних вентиляторів, тепловідводів і насосів системи охолодження, які берегли комп’ютер від перегрівання.

— Тут дуже шумно, — зауважив Вінстон. — І холодно. На щастя, лабораторія Едмонда на другому поверсі.

Новітні гвинтові сходи, приєднані до зовнішньої стіни скляного бокса, повели їх нагору. За вказівкою Вінстона Ленґдон з Амброю піднялися ними та опинилися на металевій платформі перед обертовими скляними дверима.

Ленґдон усміхнувся: футуристичний вхід до лабораторії Едмонда був оформлений у стилі дачного будиночка: тут і килимок для ніг, і штучна рослина в горщику, і лавочка, під якою стоять капці… Ленґдон із сумом зрозумів, що то були капці Едмонда.

Над дверима в рамці було написано такі слова:

Успіх — це вміння рухатися від невдачі до невдачі без втрати ентузіазму.

ВІНСТОН ЧЕРЧИЛЛЬ

— І тут Черчилль. — Ленґдон показав Амбрі на рамку.

— Улюблена цитата Едмонда, — пояснив Вінстон. — Він казав, що в ній чітко видно найбільшу перевагу комп’ютерів.

— Комп’ютерів? — здивувалася Амбра.

— Так, комп’ютери є нескінченно наполегливими. Я можу зазнати поразки мільярди разів і не відчути розчарування. Я беруся до мільярдної спроби розв’язати задачу з такою самою енергією, як і до першої. Люди так не можуть.

— Це правда, — відзначив Ленґдон. — Я зазвичай після мільйонного разу здаюся.

Амбра всміхнулась і пішла до дверей.

— Усередині скляна підлога, — попередив Вінстон, коли обертові двері почали автоматично відчинятися. — Тож прошу роззутися.

За лічені секунди Амбра скинула туфлі й боса пройшла крізь обертовий портал. Заходячи за нею, Ленґдон помітив, що на затишному килимку Едмонда написано не «Рідний дім» і не «Ласкаво просимо», а

НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ В СВІТІ — 127.0.0.1

— Вінстоне, цей килимок… Я не ро…