— Факс повторив шлях птаха додо, — пояснював Едмонд. — Айфон виживе лише в тому разі, якщо перемагатиме конкурентів. Друкарські машинки й паровози вимерли від зміни середовища, а «Британська енциклопедія» еволюціонувала: її громіздкі тридцять два томи відростили цифрові кінцівки і, як дводишні риби, поширилися на нову територію, де тепер існують цілком успішно.

Ленґдон пригадав, як фотоапарат Kodak його дитинства — колишній тиранозавр особистого фотографування — миттєво перетворився на релікт після метеоритної появи цифрової зйомки.

— Півмільярда років тому, — продовжував Едмонд, — наша планета пережила раптовий бум нових форм життя — Кембрійський вибух, під час якого ледь не моментально виникла більшість форм життя на планеті. Зараз ми є свідками Кембрійського вибуху техніїв. Нові різновиди техніки з’являються на світ щоденно, блискавично еволюціонують, і кожна нова технологія стає засобом створення інших. Винайдення комп’ютерів допомогло нам створювати дивовижні нові інструменти — від смартфонів до космічних кораблів і робохірургії. Ми свідки вибуху інновацій, який відбувається швидше, ніж можемо усвідомити. І ми є творцями нового царства — царства Технії.

На екран повернулося тривожне зображення, на якому чорна бульбашка поглинає блакитну. «Техніка вб’є людство?» — ця думка викликала в Ленґдона жах, але чуття підказувало йому, що це дуже малоймовірно. Для нього майбутнє в стилі антиутопій, де машини-термінатори полюють на людей, видавалося геть антидарівнівським. «Люди контролюють техніку, люди мають інстинкти до виживання, люди ніколи не дозволять техніці себе перемогти».

Навіть із таким логічним ланцюжком у думці Ленґдон розумів, що мислить наївно. Поспілкувавшись із Вінстоном, творінням Едмонда, Ленґдон мав рідкісну можливість побачити, яких висот сягнув прогрес у розвитку штучного інтелекту. І в той час як Вінстон, вочевидь, виконував бажання Едмонда, Ленґдон гадав, скільки ж часу мине, доки машини, подібні до Вінстона, почнуть самостійно приймати рішення й виконувати власні бажання.

— Авжеж, багато хто раніше пророкував, що настане царство техніки, — мовив Едмонд, — але мені вдалося змоделювати це… і показати, що воно з нами зробить. — Він показав на темнішу бульбашку, яка на 2050 рік зайняла собою весь екран і вказувала на повне панування на планеті. — І маю відзначити, на перший погляд, така модель дає доволі похмуру картину.

Едмонд витримав паузу — і в його очах заграли знайомі бісики.

— Але варто придивитись уважніше, — мовив він.

Тепер на екрані у фокусі опинилася темна бульбашка: Едмонд збільшував зображення, доки Ленґдон розгледів, що великий круглий об’єкт не чорний, а темно-фіолетовий.