— Усього на пару хвилин. Я прямцем з аеропорту їхала.

— Аякже. У кінці коридору ліворуч. Там має бути відчинено.

Голлі боялася, що місіс Андерсон запропонує скласти їй компанію, але Джинетт не стала такого робити. І це було добре. Голлі дійсно треба було попісяти («козу прив’язати», як завжди казала її мама), та була в неї на меті й важливіша справа, якою можна займатися лише на самоті.

Сидячи в кабінці із задраною спідницею і торбою, поставленою між ногами в зручних лоферах, Голлі заплющила очі. Знаючи, що в оздобленому кахлями приміщенні звуки неодмінно посилюються, вона молилася мовчки.

«Це знову Голлі Ґібні, і мені потрібна допомога. Я знаю, що мені навіть з одним незнайомцем важко знайти спільну мову, а сьогодні я матиму справу з шістьма. Чи сімома, якщо вдова Мейтленда теж прийде. Я не те щоб нажахана, але збрешу, як скажу, що не боюся. Біллу такі речі добре вдавалися, але я — не він. Просто поможи мені обладнати все так, як би це зробив він. Поможи мені прийняти їхню природну невіру й не злякатися її».

Закінчила вона вголос, хоч і пошепки:

— Господи, будь ласка, поможи мені не облажатися, — вона замовкла, потім додала: — Я не курю.

  5

Зустріч відбувалася в конференц-залі Говарда Ґолда, і хоч вона виявилася меншою за ту, що показували в «Гідній дружині» [201] (Голлі передивилася всі сім сезонів і тепер узялася за сіквел), та все одно була дуже хороша. Підібрані зі смаком картини, полірований стіл із червоного дерева, шкіряні крісла. Місіс Мейтленд таки прийшла. Вона сиділа по праву руку від містера Ґолда, а сам Гові зайняв чільне місце за столом і поцікавився, кого вона попросила наглянути за дівчатками. Марсі змучено всміхнулася.

— Лукеш і Чандра Пател зголосилися. Їхній син грав у команді Террі. Власне кажучи, Бейбір стояв на третій базі, коли… — вона поглянула на детектива Андерсона. — Коли ваші люди його заарештували. Бейбір дуже горював. Не зрозумів, що таке сталося.

Андерсон схрестив на грудях руки й нічого не відповів. Дружина поклала йому долоню на плече та прошепотіла щось, для чужих вух не призначене. Андерсон кивнув.

— Оголошую наше засідання відкритим, — сказав містер Ґолд. — Порядку денного в мене немає, та, може, наша гостя згодиться розпочати. Це Голлі Ґібні, приватний детектив, яку Алек найняв розслідувати Дейтонський бік нашої справи, якщо припустити, що два випадки дійсно-таки пов’язані. Це одне з тих питань, яке ми сьогодні можемо з’ясувати.

— Я не приватний детектив, — заперечила Голлі. — Ліцензія приватного слідчого є тільки в мого партнера, Пітера Гантлі. Наша компанія в основному займається пошуком викрадених автівок і боржників-неплатників. Вряди-годи беремося за кримінальні справи — несерйозні, щоб нас поліція не насварила. Ще нам, наприклад, щастить зі зник­лими домашніми улюбленцями.