— Поговоріть зі мною, жіночко.

Метті мовчала. «Усе решта не спрацювало. Може, це його налякає. Може, він випустить мене».

Удар по землі.

— Ви там?

«Де ще мені бути, мудило?»

Довга пауза.

— Ну, якщо ви вже мертва, немає сенсу вас розкопувати, правда ж?

Кроки почали віддалятися.

— Чекай. Чекай! — Метті ввімкнула ліхтарика й почала гатити в стелю. — Повернися, чорт забирай! Повернися!

Вона прислухалася, серце калатало. І мало не розреготалася від полегшення, почувши рипіння під його ногами. Хіба ж не жалюгідно? Вона дійшла до того, що благає його про увагу, як зневажена коханка.

— Ви не спите, — сказав чоловік.

— Ви говорили з моїм чоловіком? Коли він вам заплатить?

— Як почуваєтеся?

— Чому ви мені не відповідаєте?

— Спочатку відповідайте ви.

— О, я почуваюся просто супер!

— А як дитина?