— Тоді навіщо тобі все це?

Кевін знизав плечима.

— Бо мав доступ. Дарованому коневі в зуби…

— Ага! — вона переможно глянула на нього.

— У чім річ?

— А ти казав, що то дурна приказка.

Кевін закотив очі до стелі.

— Часом справді важко стриматись, щоб тебе не вдарити.

— Я чудово розумію, як ти почуваєшся.

Деніел підійшов, аби стати між нею та Кевіном. Вона захитала головою, дивлячись на нього. Це був лише добродушний жарт. Після короткої недоладної лекції про доречну поведінку Кевін знову став собою: щось середнє між серійним убивцею і наймерзеннішим старшим братом у світі. Алекс уже почала звикати, і вже не надто противилась його присутності.

Нарікаючи на мовчазне спілкування, Кевін посунув знову до шафки з набоями й почав перекладати свої запаси у велику чорну сумку.

— Перша допомога? — спитала вона.

— У скрині з ножами, на горішній полиці.

На ножах стояло кілька чорних сумок на блискавці, деякі завбільшки з рюкзак, а деякі — менші, як набори для гоління.

Вона не могла до жодної дотягнутись, тому Деніел зняв їх згори, а вона переглядала, сидячи на підлозі.

У першій маленькій торбинці, яку вона розкрила, медичних засобів не було — натомість там були пакунки з документами, акуратно перемотані гумовими стрічками, щоб легше було перебирати. Вона швидко добула канадійський паспорт і глянула на сторінку з особистими даними. Як вона й гадала, на ній показалось фото Кевіна з новим ім’ям — Террі Вільямс. Вона підвела очі. Кевін стояв до неї спиною. Поцупивши два пакунки, вона опустила їх на дно рюкзака, а потім замкнула сумку на блискавку.

Саме ці речі ніяк їй не стануть у пригоді, але їй слід бути напоготові до іншого результату. Вона зиркнула на Деніела. Він теж не звертав на неї уваги. З подивом на обличчі він роздивлявся вишикувані в рядок ножі. Вона дивувалася, скільки він міг би прожити з тим, чого наразі навчився.

Відкривши більші сумки, Алекс геть не зраділа побаченому. Досить мінімальний набір, у якому не було нічого, чого вона вже не мала.

Вона перевірила наступну сумку, а слідом — останню. Нічого, чого не було в першій.

— Чогось бракує? — спитав Кевін.