— Слухаюсь.
— Даруйте, що нас перервали, пане Капецки, — відповіла пані Вікс знову гучним голосом. — Я справді щиро дякую вам за пропозицію. Але даруйте, нічого не вийде.
— Не збагну, — він чув, як його голос осів, усвідомлюючи, що вона теж це почула. — Ми можемо підлаштовуватись під вас, як я вже казав. Я… Я ніколи не чув, щоб хтось не хотів зніматись.
Зараз її голос пожвавішав, став спокійнішим, ласкавішим.
— І ми б хотіли. Якби було можливо. Але, бачте… — коротке мовчання. — У нас є одна проблема, юридичного характеру, з якою ми саме маємо справу. Пов’язана з арештом майна через колишню подружку мого дівера. Чи то позичка для бізнесу, чи то подарунок? Сяке-таке, ви ж зрозуміли картину. Украй делікатна річ, хитромудра, тож зараз усяка реклама не на користь. Ми маємо не показуватись. Сподіваюсь, ви розумієте. Але нам страшенно лестить.
Він чув, як голосний брат свариться з кимось вдалині, знову гарчать собаки, а потім хтось тихенько чи то бурмотить, чи то нарікає.
Але було щось більше. Конкретна причина, навіть якщо він ніяк не міг збагнути, як участь закладу в реаліті-шоу може негативно вплинути на судовий процес… хіба що вони гадали, що їй доведеться сплатити відсоток від вартості закладу?
— Так прикро, пані Вікс. Можливо, колись згодом? Я можу дати вам мої…
— Аякже. Щиро вам дякую. Я зв’яжуся з вами, якщо колись усе складеться так, що ми зможемо погодитись.
На лінії запала тиша. Вона не дала йому змоги продиктувати його номер телефону.
Адам кілька секунд не зводив очей з паперів, що лежали перед ним на столі, намагаючись відігнати від себе відчуття, ніби щойно спіймав облизня, умовляючи когось пожаліти його й стати йому парою на випускному.
Він кілька хвилин дивився на телефон. Нарешті, струснувши головою, потягнувся до течки, у якій складено запасних. Кав’ярня у Паркері буде тільки вдячною за те, що її обрали. Адам зараз потребував почути кілька захоплених вигуків.
Слова подяки
Слова подяки
Я самотужки не змогла б написати таку історію, тому я безмежно вдячна всім людям, які приділили мені так багато їхнього часу, терпіння та майстерності.
Найціннішим моїм гравцем був доктор Кірстін Ґайдріксон зі школи молекулярних наук при Державному університеті Аризони, а також її колега доктор Скотт Лефлер. Доктор Ґайдріксон витратила чимало часу, створюючи для мене найвигадливіші способи вбивства, тортур, маніпуляцій над героями за допомоги хімічних речовин, тому я щиро вдячна їй за допомогу.
Моя улюблена медсестра, Джуд Менденхолл, дуже допомогла зберігати Деніелові Бічу життя після наскрізної рани на грудях та підказала, як у пригоді стане ветеринар.