На зеленому боці дороги стояв білборд. Свого часу на ньому містилася реклама страхування від GEICO[178]. Крихітний гекон на зображенні запевняв, що хвилин п’ятнадцять, а то й менше, заощадять вам бакс чи два. Прямо під цією корисною порадою чорною фарбою з балончика хтось залишив повідомлення:

ВІЛЬНА ЗОНА НОВОГО МЕЙНУ

ІНФІКОВАНІ, БЕРІТЬ РУКАВИЦІ + ПЛАЩ,

ТРИМАЙТЕСЯ ШЛЯХУ, ПРЯМУЙТЕ НА ПІВНІЧ

ДО МАЧІАЗА, ДЕ ОСТРІВ МАРТИ КВІНН.

ІНФІКОВАНІ, ЛИШАЙТЕСЬ У ЖОВТОМУ

ЗАХИСНОМУ ОДЯЗІ ПОВСЯКЧАС!

Поруч з білбордом стояв припаркований старенький пікап. У кузові лежала купа картонних пакетів з-під молока, напханих жовтогарячими господарськими рукавицями. Поряд були навалені гіркою жовтогарячі дощовики. Нік заліз у кузов, підібрав один з дощовиків і розгорнув його, показуючи іншим.

Ззаду на одежині, через трафарет, чорним кольором було нанесено символ біонебезпеки.

— І що тепер? — запитала Рене.

— Схоже, мусимо вдягнутися, — відповіла Гарпер. — Будь ласкава, знайди мені плащ. Самотужки я туди вилазити боюсь.

За десять хвилин вони вже знову прямували дорогою, усі зодягнуті в жовтогарячі дощовики та рукавиці, які сигналізували, що всі вони заражені. Надягати плащ на Пожежника вони навіть пробувати не стали, просто вкрили ним Джонові груди.

Ставок, який вони угледіли крізь дерева, виявився ще тим бридким видовищем. На камінні край води гнила маса мертвої риби, а мілину вкрила плаваюча ковдра попелу. Середина ставка, втім, була чиста. Уздовж берега тягнулися порожні неушкоджені котеджі, вочевидь зведені ще до того, як забудовники почали зважати на відступ від поверхні води. На кожних передніх дверях висіли поприбивані оголошення, а під ними ще чорні символи біонебезпеки.

— Стривайте, — промовила Гарпер і залишила їх чекати на дорозі.

Вона збігла сходами першого котеджу і прочитала оголошення.

Цей будинок було призначено тимчасовим нічним притулком для хворих на Draco Incendia Trychophyton, також відомим під назвою «драконяча луска». Якщо ви здорові, НЕ ЗАХОДЬТЕ.

НЕ пийте воду і НЕ користуйтеся туалетами. У холодильнику є пляшки з водою та консерви. НЕ беріть більше, ніж потребуєте. У ЖОДНОМУ РАЗІ не затримуйтеся. Відвідувачі мусять залишити житло за 12 годин. За помешканням ведуть СПОСТЕРЕЖЕННЯ місцеві правоохоронці.

ПОСТІЙНО носіть захисний жовтий одяг. Інфіковані, не вдягнуті належним чином, будуть вважатися ворожими і МОЖУТЬ БУТИ ЗАСТРЕЛЕНІ.

Ви за 131 милю від Мачіаза, де вам нададуть транспорт до Підрозділу з нагляду D.I.T. на острові Вільного Вовка. Наші молитви з вами.

— Що там написано? — гукнула Еллі.