— Символізм?

— Ну, наприклад, символізм чисел, — пояснив він.

— Я вже казала, ідо це для мене наче китайська грамота.

Джуліан засунув руку в кишеню. Мередіт напружилась. Іще бракувало, щоб він зараз виклав на стіл колоду Таро! Це було б уже занадто. Він спіймав її погляд, немов здогадуючись, про що вона зараз думає, — і видобув із кишені пачку цигарок «Голуаз» і запальничку.

— Палитимете, міс Мартін? — спитав він, пропонуючи їй пачку. — Хоча, боюся, тут палити заборонено. Тільки надворі.

Розлютившись від того, що її так дешево налякали, а ще більше — від того, що вона не змогла цього приховати, Мередіт похитала головою.

— Я не палю.

— І слушно чините, — зазначив Джуліан. Поклавши пачку на стіл, а запальничку зверху пачки, він продовжив розмову: — Наприклад, дуже цікавим є числовий символізм у церкві в Рен-ле-Шато.

Мередіт глянула на Хола, сподіваючись, що той щось скаже, але він мовчав, утупившись в одну точку перед собою.

— Хіба? А я й не помітила.

— Та невже? — спитав Джуліан. — Зокрема навдивовижу часто там трапляється число двадцять два.

Попри антипатію, яку вона відчувала до Холового дядька, Мередіт збагнула, що починає втягуватись у розмову. Їй закортіло почути, що Джуліан думає стосовно цього. І їй не хотілося, щоб у дядька склалося враження, ніби її дійсно цікавить ця тема.

— Як саме? — досить різко й несподівано вирвалось у неї. Джуліан посміхнувся.

— Як купіль біля входу. Та, що покоїться на плечах диявола Асмодея. Ви ж її бачили?

Мередіт кивнула.

— Асмодей мав бути одним із хранителів храму Соломона. Цей храм був зруйнований 598 року до нашої ери. Якщо скласти цифри, що утворюють це число, то вийде двадцять два. Вам відомо, міс Мартін, що у великому аркані саме двадцять дві карти?

— Так.

Джуліан знизав плечима.

— Ну от і маємо один приклад.

— А які ж інші приклади?