— Названі батьки?

Мередіт зітхнула.

— Моя кревна мати, Жанета, була неспроможною займатися моїм вихованням. Мері — моя далека родичка, щось на кшталт тітки в сьомому коліні. Я часто подовгу залишалась у них, коли Жанеті було погано. Коли ж справи стали зовсім кепськими, я зосталася з ними назавжди. Офіційно вони вдочерили мене через кілька років, коли моя мати… моя мати померла.

У цих вихолощених, ретельно дібраних словах не було нічого про тривалі роки нічних дзвінків, неоголошених візитів, образ, які їй доводилося вислухувати прилюдно, про той тягар відповідальності, що його відчувала маленька дівчинка Мередіт за свою хвору й нерозсудливу матір. У цьому стислому, по-діловому сухому переліку фактів не йшлося анітрохи про те почуття провини, яке вона пронесла з собою крізь роки: через те, що її першою реакцією на звістку про смерть матері було не горе, а полегшення.

Вона й досі не могла собі цього простити.

— Важкувато тобі довелося в житті, — прокоментував Хол.

Мередіт посміхнулася його британській стриманості й підсунулася ближче до його гарячого тіла.

— Проте мені пощастило, — вела далі вона. — Мері — просто дивовижна жінка. Саме вона спонукала мене навчитися грати на скрипці, потім — на фортепіано. Я всім зобов’язана їй та Біллу.

Хол весело вишкірився.

— Значить, ти й справді пишеш біографію Дебюссі? — іронічно спитав він.

Мередіт грайливо ляснула його по руці.

— Припини. Звісно, що пишу.

Якийсь момент вони лежали в цілковитій тиші — доброзичливій та зворушливій.

— Але чогось ти про себе все одно не доказуєш, — нарешті озвався Хол. Він крутнув головою на подушці та глянув на портрет у рамці, що стояв у протилежному кінці кімнати. — Чи я помиляюся?

Мередіт сіла, спершись на подушку й укрилася ковдрою так, що виднілися тільки плечі.

— Помиляєшся.

Збагнувши, що вона ще не готова говорити, Хол теж сів і опустив ноги на підлогу.

— Може, тобі щось принести? Щось випити? Чи поїсти?

— Принеси мені тільки склянку води, — відповіла Мередіт.

Вона дивилася, як він пішов до ванної, узяв там дві чашки, потім витяг з міні-бару дві пляшки й повернувся в ліжко.