— Так.

— І тут же, на місці, ви вирішили заарештувати всіх комуністів?

— Я підкреслюю, що рішення було прийнято задовго до цього. Але розпорядження на виконання рішення про негайний арешт надійшло тієї ж ночі.

— Хто був Карл Ернст?

— Я не знаю, чи було його ім'я Карл, але знаю, що Ернст був керівником СА в Берліні.

— Хто такий Хельдорф?

— Згодом він став керівником СА в Берліні.

— А хто такий Хейнес?

— Він був начальником СА в Сілезії.

— Вам відомо, що Ернст заявив, зізнавшись, що він і вищеназвані особи втрьох підпалили рейхстаг і що ви та Геббельс планували цей підпал і дали їм речовини, які легко спалахують, — рідкий фосфор та гас, котрі поклали для них у підземному ході, що веде з вашого будинку до приміщення рейхстагу?

— Я не знаю ні про яку заяву керівника СА Ернста.

— Але з вашого будинку в рейхстаг вів спеціальний хід?

— Є хід, по якому доставляли кокс для центрального опалення.

— Ви коли-небудь хвалилися тим, що підпалили рейхстаг, — хоча б жартома?

— Ні.

— Отже, ви ніколи не говорили, що підпалили рейхстаг?

— Ні.

— Ви пригадуєте сніданок у день народження Гітлера в сорок другому році?

— Ні.

— Ви не пригадуєте? Я попрошу, щоб вам показали письмову заяву генерала Франца Гальдера: «Я чув на власні вуха, як Герінг вигукнув: «Єдина людина, яка справді знає рейхстаг, — це я, бо я підпалив його!» Сказавши це, рейхс-маршал поляскав себе по стегну».