— Слухай, Еронімо, в тебе є контакти з норвезькою службою?

— Ні. Тобто тепер ні, раніше, при Квіслінгу, ми добре контактували… А втім, коли пошукати, то щось, мабуть, можна буде нашкребти… Що тебе цікавить?

— Об'єктивні відомості на одну людину…

— Норвежця?

— Так.

— Ти маєш на увазі Крістіну? — тихо спитав Еронімо. — Очевидно, так, еге ж?

— Так.

— Про всяк випадок я приготував ті відомості, які вона дала нашій імміграційній службі в аеропорту…

— Ну й що ж?

— Живе в Осло… Вчиться в аспірантурі математичного факультету університету… Незаміжня… Мешкає по Стокгольмсгатан, в будинку дев'ять… Родичів і знайомих в Іспанії немає, грошей про декларувала чотириста двадцять сім доларів… Мета приїзду — туризм… Мадрід, Севілья… Повертатиметься на батьківщину через Мадрід, строк перебування в країні два місяці…

— Вона назвала готель, де збиралась зупинитися?

— Так.

— Який?

— «Мадрід» на Пласа-д'Іспанья.

— Хтось бронював їй номер?

— Вона сама надіслала телеграму з Осло.

— Іспанською?

— Так.

— Багато помилок у тексті?