Ця досить ризикована робота забирає в мене лише другу половину дня й одну ніч. Я не вигріб землю до самої труни, бо мусив розширити яму, щоб у ній вмістився пліт. Години тяглися для мене нескінченно довго, а червона хусточка з’являлася раз у раз. Нарешті сьогодні вранці я скінчив копати. Яму накрив листям кокосової пальми, а зверху насипав трохи землі. Мого нового сховку майже не видно. Нерви мої вкрай напружені. Підготовка до втечі триває вже три місяці. Ми забрали зі сховку всі деталі, пронумерували їх і зв’язали. Тепер вони лежать у могилці, прикриті листяною матою та землею. А до ніші в стіні ми поклали три мішки борошна, мотузку завдовжки два метри для вітрила, повну пляшку сірників і тертушки, десяток бляшанок згущеного молока — ось і все.

Буреє дедалі більше нервує. Можна подумати, що це він зібрався втікати, а не я. Нарік шкодує, що не дав згоди на самому початку. Тоді б ми робили пліт на трьох, а не на двох.

Почався сезон дощів, тепер щодня ллє, і мені легше пробиратися до свого нового сховку, де я майже скінчив збирати пліт. Бракує тільки двох боковинок. Кокосові горіхи я потроху позносив до садка Карбоньєрі. Стайня завжди відчинена, і в ній будь-коли можна взяти буйволів. Друзі не питають мене, коли я завершу готуватися до втечі. Лише час від часу цікавляться.

— У тебе все гаразд?

— Так, усе гаразд.

— Тобі не здається, що твоя підготовка трохи затяглася?

— Поспішати — ризиковано.

От і все. Коли я став забирати складені в Жюльєтти кокосові горіхи, вона це побачила, і я страшенно злякався.

— Скажи, Метелику, ти добуваєш олію з кокосових горіхів? А чому ти цього не робиш тут, на подвір’ї? В тебе є дубець, щоб їх розбивати, а я позичу тобі велику каструлю для м'якуша.

— Я волію це робити в таборі.

— Дивина, мабуть, у таборі робити це не зовсім зручно. — Подумавши якусь мить, вона додає: — Знаєш, що я тобі скажу? Я певна, що ти не збираєшся добувати олію з кокосів, — і я застигаю на місці. А вона веде далі: — Навіщо тобі її добувати, якщо ти можеш узяти в мене оливкової олії, скільки захочеш? Ці кокоси призначаються для чогось іншого, чи не так?

Мене всього обливає піт, я чекаю з самого початку, що вона вимовить слово «втеча». Мені перехопило дихання.

— Пані, — кажу я їй, — це таємниця, але бачу, що так вас заінтригував і зацікавив, що ви не дасте зробити вам сюрприз, який я хотів приготувати. Скажу тільки вам одній, що я поназбирав цих кокосів, щоб, спорожнивши їх, зробити з їхніх шкаралущ деякі вельми гарні речі, які я мав намір вам подарувати. От вам і вся правда.