Хтось за них оплатив жорстоке мито, яке вимагають Одинадцять тисяч дівчат при вході в Магелланову протоку.
Скрегіт затих.
На кормі було написано: «Вотан»…
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА АЛКАЛУФИ
АЛКАЛУФИ
АЛКАЛУФИ
РОЗДІЛ XXVI БАР «ХРИСТОФОР КОЛУМБ»
БАР «ХРИСТОФОР КОЛУМБ»
5 грудня «Сперанца» кинула якір у затоці Нерроуз під північним, чілійським берегом. Протилежного берега, Вогняну Землю, — вона лежала звідси на південь, утворюючи затоку Ламос, — не видно було, і не тому, що до неї далеко, а через туман, який затягнув усе димовою завісою.
Вони мали бути тут місяць, як і домовились раніше з Мартіном Стріклендом. Хоч Антон і відчував у душі ненависть до цієї людини і йому хотілося якомога швидше знайти П'єра Ваяна, але домову слід виконувати.
«Сперанца» знялася з якоря наступного дня на світанку. Вони йшли на зюйд-вест поміж берегом Патагонії й Вогняною Землею, ішли тільки вдень. Через шістдесят миль повернули майже на південь, прямуючи до Пунта-Аренас, і прибули туди ввечері 8 грудня 1882 року — у стовписько авантюристів, які зійшлися сюди на всіх типах суден, які можна побачити на західному березі Європи й на обох берегах Америки.