Тим ровом розвідники не раз виходили на шосе, як німецькі військовослужбовці, попросити цигарку. «Бітте, гід мір цігаретен!» — немов пароль, вимовляв упевнено навіть Короп. А часом Кудрявий вішав на шию навіть емблему польової жандармерії. Головне — розпочати розмову з німцями. Це все одно, що першим дати чергу з автомата і захопити ініціативу. Кудрявий міг розмовляти завченими наперед фразами хвилину-дві. Німці й гадки не мали, що за дві сотні кілометрів від фронту бесідують не з грізними службовцями фельджандармерії, а з радянськими розвідниками. В силу обставин бесідують недовго: хвилину-дві.

Спостережний пункт надто зручний. З нього можна контролювати і вузькоколійку, і рокадну дорогу, уздовж якої протягнута телефонна лінія, і шосе Рига — Псков, найважливішу магістраль Латвії. Стратегічне значення цього пункту для діяльності групи Кудрявого було очевидним, і хлопці робили все, аби їхній пагорб не був виявлений межа кеті, німецькою розвідкою чи айзсаргами, фашистськими молодчиками-штурмовиками колишнього президента Латвії Ульманіса.

Рух на шосе пожвавішав. Це і спонукало Кудрявого сьогодні прийти до шосе у погонах німецького офіцера. Галка був одягнений у кітель із солдатськими погонами. Командир прихопив шкіряний плащ, знятий ще влітку з одного фашистського майора, котрий полював на кізок. Була в них на ланцюжку й «підкова» з написом «Фельджандармерія». Готичні літери німці ще й фарбують фосфором, щоб світилися у пітьмі. За «підковою» ходили далеченько, щоб не видати спостережного пункту.

Побачивши Кудрявого у хромовому пальті й з «підковою» на грудях, Орел і Короп здогадалися, що задумав командир.

— А як же ми?

— Доповідайте! — нагадав про діло Кудрявий.

— Біси-анцихристи не відступають, а драпають на Ригу! — відповів Орел. — Ось поглянь… — показав папір, помережаний паличками, ніби вирваний аркуш із зошита першокласника. — Дві сотні критих автомашин, чотири обози по сто і більше підвід, до тридцяти гаубиць…

— Ніяких конвертів поблизу шосе не знаходили?

— Тут німці не зупинялися. Пройшли ми до самої залізниці, потім — в інший бік з кілометр. Ніде, нічого.

— Не драпають німчики, а передислоковуються на оборонний рубіж «Сігулда» або «Цесіс», — зауважив Кудрявий.

Він склав радіограму і передав аркуш Коропу.

— Прийдеш на базу, одразу зашифруй і передай…

Короп не відповів, тяжко зітхнувши. Він став роздратованим: далися взнаки і перше, і оце друге, вже шестимісячне, завдання. Та Кудрявий не звертав уваги на іронію, насмішки друзів:

— Передай зараз же. Вони передислоковуються, а не драпають. «Лев оборони» Модель вірний своїй тактиці.