Ці кілька секунд видалися присутнім вічністю. Напруження досягло свого апогею. Хорст стояв ні живий ні мертвий. Голова йому йшла обертом, його нудило. Здавалося, ще хвилина, і він знепритомніє. Ганьба нависла над ним, наче ніж гільйотини. Гуго, власне, нічим не ризикує, тому й викаблучується перед цими неофітами. Та коли й зараз не буде алмазів, репутація барона Торнау зрівняється з репутацією барона Мюнхгаузена. Тоді йому вже ніколи не піднятися, не вийти на дорогу, якою ходять порядні люди! Весь вік доведеться жити з тавром фальшивомонетника й афериста!
Хорст дивився, як поволі розсуваються заслонки камери, як Гуго з допомогою механічного захвата дістає тигель, ставить його ближче до глядачів, і все те проходило перед ним, наче у сні.
— Тобі недобре, Хорсті? — Юта взяла його за лікоть. — Ходімо звідси. Вийдемо на повітря.
Вони вже дійшли були до дверей, коли раптом уся зала ахнула, ахнула, як один чоловік.
Хорст озирнувся і побачив, що Гуго тримає над головою колбу, в якій тьмяно виблискує кристал алмаза. Хорстові здалося, що він марить, та вже наступної миті, зрозумівши, що сталося чудо, схопив за руку Юту і став продиратися до бар'єра. Тим часом колба опинилася в руках державного експерта пана Вагнера, і він у цілковитій тиші вимовив лише одне слово.
— Алмаз…
Над головами присутніх злетів чи то крик, чи то стогін, вдарився у камінне склепіння стелі й розсипався внизу сотнею захоплених голосів. До Хорста і Юти потяглися руки, їх поздоровляли, бажали успіху, щастя! Зал вирував хвилин десять. Нарешті Гуго, як справжній диригент, вчасно змахнув своєю чарівною паличкою.
— Панове! Нагорі, в залі прийомів, накрито столи! Прошу розділити з нами радість перемоги!
Розділ восьмий ЗАТЯЖНИЙ СТРИБОК
ЗАТЯЖНИЙ СТРИБОК
Андрія розбудили о сьомій. Безсонна ніч давалася взнаки — в голові гуло, тіло затерпло. Він повернувся на бік, хотів урвати ще хоч півхвилини, але отримав такого дошкульного стусана, що одразу підхопився. Над ним стояв Джоні.
— Одягайся! Ідемо до Мюнхена!
— Коли?
— Зараз! — В очах інструктора застрибали іскорки вдоволення.
Коли джип з інструктором і його підопічним видерся на перевал, Джоні віддав кермо Андрієві.