Схвильований поручник Дуб звернувся до генерал-майора:
— Ich melde gehorsamst, Herr Generalmajor, der Mann ist blodsinnig und als Idiot bekannt, sagenhafter Dummkopf[258].
— Was sagen Sie, Herr Leutnant?[259] — раптом вереснув генерал-майор на поручника Дуба, доводячи протилежне. — Солдат знає, що треба робити, коли бачить начальника, а ось унтер-офіцери — ті начальства не бачать, ігнорують його, це точнісінько як на фронті: у момент небезпеки простий солдат переймає команду. Д власне саме пан поручник Дуб повинен був дати команду, яку замість нього дав цей солдат. Ти вже підтер сідницю? — запитав генерал-майор Швейка.
— Насмілюсь доповісти, пане генерал-майоре, все гаразд!
— Wiecej srac nie bedziesz?[260]
— Я вже, насмілюсь доповісти, пане генерал-майоре.
— То підтягни штани й знову стань habaeht!
Генерал-майор вимовив «habacht» трохи голосніше, найближчі вояки почали підводитись.
Генерал-майор по-дружньому помахав їм рукою і ласкавим батьківським тоном сказав:
— Aber nein, ruht, ruht, nur weiter machen[261].
Швейк уже в повній формі стояв перед генерал-майором, а той виголосив до нього коротку промову по-німецькому:
— Пошана до начальства, знання статуту і самовладання — це головне на війні. А коли до цього приєднується ще й відвага, то нема ворога, якого б ми мали боятися.
Звертаючись до поручника Дуба, генерал сказав, тицьнувши Швейка пальцем у живіт:
— Зазначте собі: цього солдата після прибуття на фронт негайно підвищити в чині і при найближчій нагоді представити до нагороди бронзовою медаллю за точне виконання служби і за знання… Wissen Sie doch, was ich schon meine… Abtreten![262]
Генерал-майор пішов, а поручник Дуб голосно, щоб генерал-майор його почув, наказав:
— Erster Schwarm auf! Doppelreihen! Zweiter Schwarm![263]
Швейк тим часом дочимчикував до свого вагона і, йдучи повз поручника Дуба, хвацько козирнув йому, але поручник усе ж таки гримнув:
— Herstellt![264]
Швейк мусив ще раз козирнути й знову почув:
— Ти мене знаєш? Ти мене не знаєш! Ти знаєш мене з доброго боку, але ти мене пізнаєш з поганого боку. Ти ще в мене заплачеш!