Зав'язався швидкий і лункий поєдинок.

Фердинанд фон Дорн міг би пишатися донькою. Вона поступалася супротивникові силою і майстерністю, але з вражаючою спритністю ухилялася від ударів і добряче тримала оборону.

Моя допомога, сподіваюся, теж щось важила. Я робив усе, що міг: наскакував на Логана, мерехтів у нього перед очима, дряпався, а кілька разів навіть примудрився вдарити дзьобом. Атакувати згори не вдавалося — не було можливості злетіти, а то б я цюкнув би негідника в маківку. Штурман відмахувався від мене ліктем.

Дивне, мабуть, було видовище, якщо поглянути збоку. Дві спітнілі руді дівиці відчайдушно рубляться, а довкола них стрибає і махає крилами великий чорно-червоний папуга.

І все ж ми програвали. Ірландець зігнав дівчинку з галявини і змусив задкувати вузькою стежкою, з одного боку від якої були непролазні хащі, а з іншого чвакало бульбашками і клубилося гнилими випарами болото.

Була сирість і задуха.

Логан не поспішав прикінчити свою жертву. Він грався з нею, як кішка з мишкою. То розріже кінчиком шаблі край сукні, то зробить вигляд, наче перелякався і відступає. І постійно вправлявся в гострослів’ї.

— Твоїм іменем я назву якусь із дочок, Епіне. На згадку про те, що ти здох, одягнений у спідницю. Ти ж Люсьєн, здається? Буде у мене маленька руденька Люсьєна. Овва! — За цим пішов випад. — Молодець, добре ухилився. Боюся, мені з таким рубакою не впоратися…

І таке різне.

Спітнілі панталони ірландець скинув, щоб спритніше рухатися. Сукню підіткнув. Летиція наслідувати його приклад не наважилися, і це її сковувало. Нарешті — не до дівчачої скромності — вона теж загорнула спідницю, і темп сутички відразу пришвидшився.

Дивлячись на стрункі, гладенькі ніжки моєї вихованки, Гаррі дошкульно зауважив:

— Ти і справді схожий на дівку. Навіть прикро вбивати.

І заскиглив:

— Триклятий папуга! Двоє на одного, так?

Це вже було на мою адресу. Я зумів таки злетіти і чудово стукнув злочинця дзьобом у потилицю — однак сам втрапив під лікоть і напівоглушений гепнувся на землю.

Без моєї підтримки дівчинці довелося зовсім сутужно. Логан зробив величезний стрибок, опинився зліва від неї і завдав потужного горизонтального удару, який мав би перерубати Летицію навпіл. Відступити їй не було куди, за спиною поблискувала трясовина. Метка, як лісова білка, дівчина присіла навпочіпки. Клинок розітнув повітря над самісінькою її головою. Але радіти було зарано. Копняком ірландець вибив Летицію зі стежки.

Вона пішла в болото з головою. Через секунду виринула, але зрушити з місця не змогла — ноги намертво зав’язли.