Там було кілька роботів, яких я не впізнав, але більшість з них були знайомі. Там був Гігантор, Транзор-Зет, Залізний Гігант, Реактивний Ягуар, Гігантський Робот з головою сфінкса з серіалу «Джонні Сокко та його літаючий робот», всі іграшки лінії «Воїни Шоган», і багато інших показаних в аніме «Макрос» і «Ґандам». Одинадцять іконок були неактивні і були перекреслені червоним «X». Їх не можна було ідентифікувати або обрати. Я знав, що їх напевно забрали Сорренто й інші «шістки», тому уважно вивчав варіанти, шукаючи найпотужнішого і добре озброєного. Але я завмер, коли побачив Леопардона — гігантського робота-трансформера, якого використовував Супайдамен, японський аналог Людини-павука кінця сімдесятих років. Я натрапляв на «Супайдамена» в ході досліджень і став дещо одержимим цим шоу. Я більше не переймався, хто був найпотужнішим доступним роботом. Я хотів його, не зважаючи ні на що.

Я обрав іконку і натиснув на кнопку «Постріл». На корпусі «Black Tiger» з’явилася дванадцятидюймова репліка Леопардона. Я схопив його і поклав в інвентар. Не було ніяких інструкцій, а опис товару був порожнім. Я подумки відзначив вивчити його пізніше, коли повернуся у фортецю.

Тим часом, поверх зображення героя-варвара, що сидів на троні зі стрункою принцесою поруч, монітором «Black Tiger» поповзли кінцеві титри. Я шанобливо прочитав ім’я кожного програміста. Всі вони були японцями, за винятком останнього, біля якого значилося: «Перенесено в ОАЗу Дж. Д. Галлідеєм».

Коли титри закінчилися, монітор на мить потемнів. Тоді в центрі екрана повільно з’явився символ: палаюче червоне коло з п’ятикутною зіркою всередині. Кути зірки виходили за зовнішні краї кола. Через секунду, з’явилося зображення Кришталевого ключа, що повільно оберталося в центрі червоної зірки.

Я відчув приплив адреналіну, тому що впізнав символ червоної зірки, і знав, куди вона повинна була привести.

Про всяк випадок зробив кілька скріншотів. Секундою пізніше монітор потемнів, автомат «Black Tiger» розплавився і трансформувався в портал у формі дверей з яскравими нефритовими краями. Вихід.

Я переможно крикнув і стрибнув у нього.

0027

Коли я вийшов з воріт, мій аватар знову опинився в офісі Тірелла. Пристрій Войт-Кампф знову стояв на своєму місці, на столі поруч зі мною. Я перевірив час. Відколи я увійшов у ворота пройшло три години. В кімнаті крім сови нікого не було. Охоронні клаксони вже не гуділи. NPC-охоронці, напевно, вдерлися сюди і все обшукали, поки я був у воротах. Принаймні зараз їх тут не було і ніхто мене не шукав. Все чисто.