Я без пригод повернувся до ліфта, а тоді на посадковий майданчик. І, дякуючи Крому, «Воннеґут» все ще стояв там, де я його залишив під маскувальним полем. Я забіг на борт і залишив Аксренокс, перейшовши на швидкість світла, щойно досяг орбіти.

Поки «Воннеґут» прямував через гіперпростір до найближчих зоряних воріт, я відкрив один зі скріншотів червоної зірки. Тоді відкрив свій щоденник Грааля і знайшов підпапку, присвячену легендарному канадському рок-гурту «Rush».

«Rush» з підліткового віку був улюбленим гуртом Галлідея. Одного разу він зізнався в інтерв’ю, що всі свої відеоігри (в тому числі ОАЗу) писав, прослуховуючи виключно альбоми «Rush». Він часто називав трьох учасників гурту — Ніла Пірта, Алекса Лайфсона і Гедда Лі — «Святою Трійцею» або «Богами Півночі».

У моєму щоденнику Грааля були всі пісні, альбоми, концертні записи та музичні відео «Rush». Високоякісні скани всіх текстів пісень та обкладинок альбомів. Кожен кадр з концерту «Rush», який тільки існував. Кожне радіо- і телеінтерв’ю гурту. Нескорочені біографії кожного учасника групи, а також їхні сторонні проекти і сольні роботи. Я відкрив дискографію гурту і обрав альбом, який шукав: «2112», класичний альбом «Rush» в науково-фантастичній концепції.

На екрані з’явився чіткий скан обкладинки альбому. Назва гурту і альбому були надруковані над полем зірок, а нижче, наче відображення в озері, був символ, який я бачив на моніторі гри «Black Tiger»: червона п’ятикутна зірка, оточена колом.

Коли я розмістив обкладинку альбому біля скріншоту з гри, два символи зійшлися ідеально.

Однойменний трек альбому «2112» — епічна пісня з семи частин, тривалістю більше двадцяти хвилин. Пісня розповідає про анонімного бунтаря, що живе у 2112 році. Час, коли творчість і самовираження заборонені законом. Червона зірка на обкладинці альбому була символом Сонячної Федерації, деспотичного міжзоряного суспільства в цій історії. Сонячною Федерацією керувала група «жерців», про яких йдеться у другій частині пісні під назвою «Храми Сирінкса». Її приспів точно вказував на місце, де захований Кришталевий ключ:

Ми жерці храмів Сирінкса,

і величні комп’ютери у священних залах.

Ми жерці храмів Сирінкса,

дари життя в наших стінах.

У Секторі-21 була планета Сирінкс. Саме туди я прямував.

Атлас ОАЗи описував Сирінкс як «пустельний світ зі скелястою поверхнею та без NPC-жителів». Коли я відкрив довідку про планету, то побачив, що творцем Сирінкса значився «Анонім». Але я знав, що планету закодував Галлідей, тому що її вигляд відповідав світові, описаному в альбомі «2112».