Очевидною проблемою, про яку продавець не потрудився сказати на аукціоні було те, що ці коди не мали користі, якщо у вас вже не було доступу до внутрішньої мережі компанії. Інтранет «ІОІ» був високозахищеною автономною мережею без прямих з’єднань з ОАЗою. Єдиний спосіб отримати до неї доступ — це офіційно туди влаштуватися (дуже складно і забирає багато часу). Або приєднатися до постійно зростаючих рядів боржників компанії.

Я вирішив все одно зробити ставку в аукціоні, про всяк випадок, раптом вони стануть колись в нагоді. Та перевірити можливості не було, торги залишалися низькими і я виграв аукціон за кілька тисяч кредитів. Через кілька хвилин після закінчення аукціону я отримав коди на електронну скриньку. Після дешифрування даних я ретельно їх вивчив. Все виглядало дійсним, так що я відклав інформацію на чорний день і забув про неї — аж поки шість місяців тому не побачив барикади «шісток» навколо замку Анорака. Я одразу подумав про коди доступу «IOI». Тоді коліщата в голові завертілися і почав вимальовуватися мій сміховинний план.

Я зміню фінансові записи Брайса Лінча і дозволю собі стати боржником «ІОІ». Проникнувши в будівлю та опинившись у стінах компанії, я використаю паролі інтранету, щоб зламати приватну базу даних «шісток», а тоді знайду спосіб знести щит, який вони звели навколо замку Анорака.

Не думаю, що хтось очікував такого кроку, бо він був явно божевільним.

* * *

Я не перевіряв паролі до другої ночі в корпорації. Зрозуміло, що я був схвильованим, бо якщо мені продали підроблені дані і жоден з паролів не спрацює, то я продав себе у пожиттєве рабство.

Тримаючи камеру навушника націленою прямо, подалі від екрану, я відкрив меню налаштувань консолі, де можна було відкоригувати параметри аудіо і відео: гучність, баланс, яскравість і відтінок. Я виставив все на максимум, а тоді тричі натиснув кнопку «Застосувати» внизу екрана. Встановив регулятори гучності і яскравості до мінімальних налаштувань і знову натиснув кнопку «Застосувати». В центрі екрана з’явилося невелике вікно, що пропонувало мені ввести номер представника техобслуговування і пароль доступу. Я швидко ввів номер і довгий буквено-цифровий пароль, який вивчив напам’ять. Краєм ока перевірив на помилки, а тоді клікнув «ОК». Система зупинилася, здавалося, надовго. А тоді, на моє превелике полегшення, з’явилося наступне повідомлення:

Панель управління. Доступ надано

Тепер я мав доступ до облікового запису майстра техобслуговування, який дозволяв тестувати і дебажити різні компоненти консолі. Хоч я зайшов у систему як технік, але мій доступ до інтранету був все ще досить обмеженим. Тим не менше, він дав мені необхідний простір. Використовуючи дані, залишені одним з програмістів, я тепер міг створити підроблений акаунт адміністратора. Як тільки це буде зроблено, я матиму доступ до всього.