Тепер я почав розуміти, як «шісткам» вдалося знайти Арт3міду і Шото. «ІОІ» належать сотні регіональних телекомунікаційних компаній, що робить їх найбільшим інтернет-провайдером у світі.

Досить складно було вийти в інтернет без використання мережі, якою вони володіють і управляють. Судячи з усього, «ІОІ» незаконно відстежувала більшість світового трафіку, намагаючись вирахувати та ідентифікувати всіх мисливців, які могли становити загрозу. Їм не вдалося знайти мене виключно через параною, бо я завбачливо користувався прямим з’єднанням з ОАЗою від мого житлового комплексу.

Я закрив файл Ейча, а тоді відкрив папку Дайто, нажаханий тим, що там може бути. Як і на інших, вони мали його справжнє ім’я — Тошіро Йошіакі — і домашню адресу. Внизу містилися дві статті про його «самогубство» і непідписане відео, датоване днем його смерті. Я клікнув на нього. Відео з ручної відеокамери показувало трьох кремезних чоловіків у чорних лижних масках (один з яких знімав), які тихо чекали в коридорі. Схоже, вони отримали через радіонавушники наказ і карткою-ключем відкрили двері крихітної однокімнатної квартири. Квартири Дайто. Я з жахом дивився, як вони забігли всередину, висмикнули його з тактильного крісла і викинули з балкона.

Виродки знімали його до самого падіння. Мабуть, на прохання Сорренто.

Мене захлеснула хвиля нудоти. Коли вона нарешті пройшла, я скопіював вміст усіх п’яти папок на флешку, а тоді відкрив папку «Статус місії». В ній був архів звітів Відділу оології, призначених для керівників «шісток». Доповіді були відсортовані за датою, починаючи з найновішої. Коли я відкрив архів, то побачив повідомлення, відправлене Ноланом Сорренто Раді керівників «ІОІ». У ньому Сорренто пропонував викрасти Арт3міду і Шото з будинків і змусити їх допомогти «ІОІ» відкрити Треті ворота. Після того, як «шістки» отримають «яйце» і виграють змагання, Арт3міди і Шото «позбудуться».

Я сидів у заціпенінні. Знову прочитав записку, відчуваючи суміш гніву і паніки.

Відповідно до відмітки часу Сорренто надіслав записку після восьмої години, менше п’яти годин тому. Його начальники, можливо, її ще навіть не бачили. А коли прочитають, захочуть зустрітися і обговорити порядок дій з Сорренто. Тож вони, мабуть, не відправлять своїх людей по Арт3міду і Шото до завтра.

Я ще міг їх попередити. Але це різко змінювало мій план втечі.

До свого арешту я налаштував відтермінований переказ коштів на кредитний рахунок «ІОІ», які мали погасити борг і звільнити мене від контракту. Але до нього залишалося ще п’ять днів. До того часу «шістки» вже можуть замкнути Арт3міду і Шото десь у кімнаті без вікон.