Мускат всерйоз подумала про те, щоб припинити «практику». «Я вже не маю так багато сил. Якщо не перестану, то спалю себе дощенту». Однак люди мали потребу в її «примірюванні», тож так просто, заради власної зручності, вона не могла покинути своїх клієнток.

І от улітку того року Мускат знайшла собі заміну. Вона збагнула це, коли побачила родимку на обличчі парубка, що сидів на лавці перед висотним будинком в Сіндзюку.

19 Нерозумна дочка жабоподібних батьків (З погляду Мей Касахари. Частина 5)

19

Нерозумна дочка жабоподібних батьків

(З погляду Мей Касахари. Частина 5)

«Доброго ранку, Заводний Птаху!

Зараз ніч, половина третьої. Навколо всі сплять як убиті, а мене сон не бере. Тому встала з ліжка й сіла писати цього листа. Правду кажучи, безсонна ніч для мене така ж рідкість, як борець сумо в беретці. Зазвичай, як надходить час, відразу засинаю і прокидаюсь сама, коли треба. Будильника маю, але майже ним не користуюся. Щоправда, іноді серед ночі раптом розплющую очі й потім ніяк не можу заснути.

Вирішила сидіти за столом і писати, поки сон не здолає. Може, так засну. Отож сама не знаю, який лист вийде — довгий чи короткий… Зрештою, зі мною завжди так — не знаю, що вийде, поки до кінця не допишу.

І от що мені спало на думку. Більшість людей вважає, що життя і світ, в основному, побудовані логічно й послідовно (або їм здається, що так має бути). Бувають і винятки, але я в цьому переконуюсь, як тільки порозмовляю із сусідками. Скажімо, коли сталося щось у суспільстві або в когось конкретно, люди кажуть: „Це сталося тому-то й тому-то“. І майже завжди всі погоджуються: „Ах, он воно що! Це ж природно“. Та я не розумію, чому „сталося тому-то й тому-то“. Це нічого не пояснює. Так само буває, коли готуєш тяванмусі[49] в мікрохвильовій печі. Ставиш в неї горщик, натискаєш кнопку, а коли почуєш „дзінь“, піднімаєш кришку — і їжа готова. А от що відбувається під кришкою після того, як натиснеш кнопку, ніхто не знає. Може, тоді, поки ніхто не бачить, тяванмусі перетворюється у макарони в панірувальних сухарях, а потім знову в тяванмусі? Ми думаємо, що само собою отримаємо після дзвінка тяванмусі, бо поставили в мікрохвильову піч тяванмусі. Та я вважаю, що це всього-на-всього припущення. Мені було б легше, якби я підняла кришку й побачила макарони в панірувальних сухарях. Звісно, здивувалася б, але відчула б полегшення. Принаймні не засмутилася б. Бо в певному розумінні такий варіант здається мені „реальнішим“.

Важко логічно, словами пояснити, чому здається реальнішим. Коли, скажімо, згадую про те, як я дійшла до теперішнього стану, то розумію, що в моєму житті не було ні крихти „послідовності“. Передусім залишається загадкою, як у таких нудних, жабоподібних батьків народилася така дочка, як я. Оце так загадка! Може, не годиться так казати, але я чесніша за батька й матір, разом узятих. Повірте, я не хвалюся. Не кажу, що я краща, але принаймні чесніша. Якби ви, Заводний Птаху, з ними зустрілися, то, напевне, зрозуміли б, що я маю на увазі. Вони вірять, що світ улаштований послідовно й логічно, що все в ньому можна пояснити, як розміщення кімнат у дорогому будинку, виставленому на продаж. І вважають, що врешті-решт усе закінчиться чудово, якщо дотримуватися логіки й послідовності. Тож коли я поводжуся не так, вони непокояться, переживають і сердяться.