Іверсен стенув плечима.

– Знаю, але я купив їй свободу. Дав їй квартиру, де ми зустрічались. Для нас нікого не існувало – тільки я і вона. І ось одного разу вона мені каже, що у неї кілька місяців немає менструації. Що вона, мабуть, вагітна. Я сказав: їй доведеться позбутись дитини, але вона відмовилась. Я не знав, що робити. Тож запитав Айнете.

– Свою дружину?

Іверсен підніс руку на знак того, що не приймає цю заувагу.

– Авжеж. Айнете була дорослою людиною. Вона не заперечувала, щоб інші брали на себе те, що для неї було б тягарем. Щиро кажучи, я думаю, що вона віддавала перевагу жінкам перед чоловіками.

– Але народила вам сина?

– В її родині поняття обов’язку сприймали дуже серйозно, і вона була гарною матір’ю.

– Сім’я найбільших в Осло власників нерухомості, з ідеальним іміджем і прізвищем настільки незаплямованим, що поява азіатського байстрюка здавалась би просто немислимою.

– Так, Айнете трималась старомодних поглядів. Але я звернувся до неї, бо, зрештою, її слово бувало вирішальним.

– Через те, що цю компанію було створено на її гроші, – сказав Симон. – Отже, Айнете вирішила здихатись проблеми. Цілковито.

– Я нічого про це не знав, – відказав Іверсен.

– Бо ви й не питали. Ви полишили їй зв’язатися з людьми, які зробили б справу замість вас. І вони, своєю чергою, знайшли платного відбувайла, коли свідок розповів поліції, що бачив, як дівчині насильно щось укололи. Треба було сховати кінці в воду, і ви за це сплатили.

Іверсен знову стенув плечима.

– Я нікого не вбивав. Я виконав свою частину нашої угоди – розповів вам, як усе сталося. Питання в тому, чи ви думаєте виконати свою частину?

– Питання в тому, – сказав Симон, – як така жінка, як ваша дружина, надибала такого покидька, як Калле Фаррісен?

– Я знати не знав жодного Калле Фаррісена.

– Ні, – сказав Симон, склавши руки перед собою. – Але ви знаєте Твілінґена.

У кабінеті запала могильна тиша. Здавалось, навіть вуличний рух за вікном затамував подих.

– Перепрошую? – нарешті вичавив із себе Іверсен.

– Я кілька років працював у відділі боротьби з економічною злочинністю, – сказав Симон. Агенція нерухомості Іверсен співпрацювала з Твілінґеном. Ви допомагали йому відмивати гроші, отримані від наркоторгівлі та торгівлі людьми, а він забезпечував вас фіктивними втратами на сотні мільйонів крон, що дозволяли вам заощаджувати на податках.