Де була Ченґ? Ричер не хотів стріляти, не знаючи, де вона. Не патроном «магнум». Не в її напрямку. Занадто багато приглушених тіней. Занадто багато сліпучого контрасту. Надто багато ймовірних поганих наслідків. Патрони можуть пробити кістку та пройти крізь стіну. Усі. Вони можуть повністю пройти крізь будівлю та розбити вікно десь на вулиці. Де ж вона була?

Емілі у своєму бікіні важко дихала, уже готуючись кричати та верещати, що, на думку Ричера, було природною первісною реакцією, вона лише інстинктивно захищала свою сім’ю та свою територію, плюс у її випадку це було ще й виявом справедливого гніву, бо це ж був її особливий тиждень, і хто вони в біса такі, щоб отак сюди вдиратися? Еван же був спокійним чоловіком, звиклим до різних негараздів, у нього були вагомі знання та здоровий глузд, він звик покладатися на аналізи, докази та ретельно поставлений діагноз, і він був досить розумним типом, а тепер усі думки перепліталися в його голові, а він не міг їх скласти докупи, тож його тіло продовжило просто чекати на прийняття правильного рішення. Лідія забилася в куток, дружина та мати, сестра і тітка. Ричер подумав, що вона раптом замкнулася в собі, або навіть у давнішій версії себе, мабуть, це була версія справжніх Мак-Кеннів, які виросли разом у місцині, де звуки розбитого на друзки дерева та чиясь важка хода ніколи не віщували нічого доброго.

Тоді тип, який стояв на подвір’ї, прочинив розсувні двері та увійшов досередини, і в цю ж мить задня частина Ричерового мозку показала йому увесь хід цієї партії в шахи, викладеної просто на поверхні, такої ж очевидної, як миготіння неонових стрілок, у грандіозних та гротескних деталях: йому потрібно було швидко змістити вісь прицілу і запустити кулю просто у плоть посеред грудної клітки цього типа, де менш імовірно, що куля прошиє його наскрізь, на відміну від пострілу в голову, що вже було добре, враховуючи те, що будинки по сусідству знаходились за дерев’яними огорожами, але на цій точці було більше шансів окропити сімейство Лейрів товстим шаром рожевих бризок, їхнє волосся і все таке, що було поганою ідеєю та мало б драматичні наслідки, особливо під час такого тижня. Ось тільки Ричерові подумалось, що цей тиждень для них і так стане катастрофою з цієї миті, бо партія в шахи підказувала йому, що на підлогу в їхньому особняку поволі сповзатиме тіло мертвого незнайомця, навіть якщо врахувати, що «Пітон» власника будинку зробить ще два постріли у тому напрямку, де Ричер бачив силует чийогось плеча. Ці два патрони можуть і ні в кого не поцілити, проте вони дадуть зайву секунду для того, щоб пробратися за диван та захопити пістолет мертвого типа, а це дасть їм три витрачених патрони і п’ятнадцять здобутих.