Ричер сказав:
– Покажіть нам те, що писав Майкл Мак-Кенн. Ми хочемо прочитати, що він написав.
46
46
Вони підтягнули стільці ближче до скляного столика та скупчилися біля екрану, щоб розібрати написане. Майкл Мак-Кенн був підписаний на дві сторінки з оголошеннями про суїцид. В обох випадках він підписувався іменем Майк. Він писав нудно та вимучено, неначе заціпеніло, неначе його виснажила ноша на плечах. Він писав граматично правильно та завчено. Ричерові подумалось, що це не природно, наче хтось наказав йому робити так, коли він звертається до загалу. Наче він виголошував промову перед широкою аудиторією. Для такого випадку потрібно одягати краватку та сорочку.
Перша сторінка була наповнена оголошеннями для підбору компаньйона. Майкл шукав собі співчутливого співрозмовника. Не те щоб йому потрібна була допомога. Не завжди. Більшою мірою він робив це, бо знав, що сам комусь може допомогти. Принаймні в більшості випадків. Багато місяців він обмінювався невеликими повідомленнями з двома кандидатами, а тоді якимось чином переключився на третього, який писав під логіном «Вихід». Вони почали переписуватися досить часто.
Водночас друга сторінка була заповнена повідомлення про те,
Майкл також написав коментар у розмові про надійність постачальників «Пентобарбіталу». Його обманювали вже більше ніж двічі. Цей ринок був темним лісом. Усе, що шахраю було потрібно, – це гарний веб-сайт. Ніхто не знав напевне, ким він був. Один хлопець із Тайланду мав би бути справжнім продавцем. А тоді хтось написав, що отримав доставку від МС, усе було таким, як і обіцяли, справжній препарат, який мав правильний смак. Ще один дописувач підтримав цей запис. Він написав, що у МС працювали хороші люди. Справжня вигода. Майкл перепитав: «МС»? Перший хлопець повернувся до розмови і пояснив: «Материн Спочинок».