Інша підрядна сторінка була сторінкою для реєстрації. Для членів спільноти. Логіни та паролі. Мабуть, їх було б непросто зламати, але в цьому навіть не було потреби, бо третя сторінка оминала ці всі процедури і вела одразу до четвертого рівня.
Першої сторінки ринку товарів. Там було три товари на продаж. Першим із них був нестерильний розчин «Нембуталу» для орального прийому у п’ятдесятимілілітровій пляшечці, який коштував двісті доларів. Другим товаром був розчин «Нембуталу» для ін’єкцій у пляшечці на сто мілілітрів за триста вісімдесят доларів. Третім був стерильний розчин «Нембуталу» для орального прийому, пляшечка якого на сто мілілітрів коштувала чотириста п’ятдесят доларів. Надійна летальна доза препарату була тридцять мілілітрів для ін’єкцій та двісті мілілітрів для прийому всередину через рот. Час, після якого людина впаде в глибокий сон, був зазначений у розмірі однієї хвилини, а померти вона би мала за двадцять. Ричер припустив, що розчин для ін’єкцій продавати було непросто. Якщо би покупець сидів на голках, він міг би померти від передозування героїну за вдесятеро меншу ціну. Він дійшов висновку, що найкраще продається оральний розчин. Дев’ятсот баксів за мирний відхід на той світ. Якимось чином стерильний розчин виглядав більш привабливо. Святий Грааль. Проте нестерильний дешевше коштував. Лише вісім сотень, проте із шансом захворіти на шлунковий грип наступного дня після смерті.
Доставка коштувала тридцять баксів, надавався номер для відстеження посилки, внести оплату в повному обсязі потрібно було ще до відправки товару через «Вестерн Юніон» чи «МаніҐрам». Чеки та грошові перекази не приймалися. «Нембутал» відправляли в простій упаковці без ярликів. Його не потрібно зберігати в холодильнику, проте упаковка повинна завжди бути герметично закрита та збережена у сухому прохолодному місці.
Потім була кнопка із написом: «
Ченґ сказала:
– Ричер мав рацію. Мерченко не отримував цих грошей.
Вествуд відповів:
– Нам слід глянути на п’ятий рівень.
Це в них зайняло трохи часу. Як і має бути із мережевим підключенням. Хоч Ричер і був певен, що за лаштунками все відбувалося із блискавичною швидкістю. Код цього парубка, який боровся проти всього захисту даного сайту, один воїн проти цілої ватаги, мільйон хитрих випадів та проникнень щосекунди, які прориваються та проникають крізь шари.
І тут сторінка з’явилася на екрані. Друг Майкла Мак-Кенна «Вихід» назвав це цікавим. І воно справді таким було, подумав Ричер. Усе залежало від того, що саме було потрібно шукачеві. На сторінці пропонували послуги консьєржа. Членам спільноти пропонували дістатися Материного Спочинку потягом від Чикаґо або Оклахома-Ситі. На станції їх зустріне представник спільноти, а переночують вони у фешенебельному готелі. Тоді на них очікував трансфер до штаб-квартири в Материному Спочинку на дорогому седані. Там вони знайдуть окрему прибудову із номером «люкс» усередині, який нагадуватиме дорогий готель, зі спокійною атмосферою спальні. Там вони влаштуються якомога зручніше, а тим часом асистент принесе їм напій із «Нембуталом» і залишить їх на самоті. Або ж, за бажанням, для тих, кого не приваблює пропозиція випити гірку на смак рідину, асистент принесе звичайну таблетку снодійного, натисне на кнопку, і внизу заведеться старенький малопотужний шевроле V-8, родом ще із 1970-х років, звук його долинатиме здалеку та буде майже нечутним, проте його широка вихлопна труба буде з’єднана за допомогою шлангу з кімнатою та із задоволенням виконає свою приємну роботу.