— Бачу. Втім, краще, щоб і товстун тобі повірив. Він розлючений.

— Ага, — хвильку Альтсін обдумував цю інформацію. — А чому?

— Довідаєшся. Він у норі. Неподалік звідси є двоколка, я тебе підвезу, бо ти сам точно не доплентаєшся. Альтсіне?

— Га?

— Прошу, тримайся під вітром.

* * *

Норою Цетрон називав солідну, триповерхову кам’яницю, що стояла в шерензі однотипних будинків. Містилася вона в Середньому Валеї, дільниці дрібних купців, ремісників, медиків, алхіміків, магів не найвищого польоту та середнього класу лупанаріїв.

Фронтон будинку виходив на широку бруковану вулицю, а партер, як і партери сусідніх будинків, лякав величезним кольоровим щитом. Щит промовляв: «Амулети, Талісмани й Усілякі Інші Магічні Дрібнички». Такі реклами останнім часом були модними, хоча Альтсін був упевнений, що кількома днями раніше в крамничці продавали приправи, зілля й прянощі. Схоже, Цетрон змінив профіль своїх інвестицій.

Вони не затрималися перед парадним входом, а завернули в найближчий завулок і підійшли ззаду. Сходження на другий поверх виявився серйозним викликом, хлопець щокілька сходинок зупинявся, аби заспокоїти дихання, але Керлан не мав наміру його щадити.

— Поквапся, — сказав, поплескуючи його по плечу, що викликало вибух феєрверків у голові Альтсіна. — Цетрон справді не в гуморі.

Пройшовши короткою прихожою, Альтсін опинився в доволі великому приміщенні, гарно оздобленому деревом. Крізь широке вікно було видно будинки навпроти. Цетрон сидів за довгим столом, гортаючи якісь пергаменти. Обличчя мав украй серйозне.

Ватажок гільдії був огрядним чоловіком середнього віку і з товстою кісткою. Намагався вдягатися й поводити себе як таланистий купець, що в Лізі Капелюха подобалося не всім. Але організація, яка об’єднувала злодійські гільдії міста, дозволяла своїм підвладним певні дивацтва.

— Нарешті, — гаркнув він, не відводячи погляду від документів, які тримав у руці. — Де ти його знайшов?

— На набережній. Біля північного молу.

— Я… — Альтсін спробував втрутитися.

— Заткнися. Не тебе питаю. Керлане?

— Стверджує, що доводив до кінця якусь умову.