Прокляття. Все вело до питання, чи він має залишитися внизу, чи шукатиме людей Цетрона на дахах. Якщо граф думає як солдат, то, напевне, не наказував стражникам зняти панцирі, відкласти мечі, рогатини чи алебарди. А в такому спорядженні неможливо вільно рухатися нагорі. Люди анвалара, може, й не зуміли б зійтися з вартою віч-на-віч, але вміли користуватися арбалетами. Вночі, в темряві, стріляти будуть з кільканадцяти кроків. Жодна кольчуга не захистить від стріли. Він замислився, що зробив би, якби був графом.

Відповідь була надто очевидною — послав би Праведних на дахи. Щоб очищали їх і щоб не загубилися у завулках і вузьких вуличках, де невидимі вбивці могли вибити їх по одному. Вислав би їх по двоє, щоб кожної миті атакована пара могла отримати підтримку. Дахи тут розташовані приблизно на одному рівні, ширина вуличок поміж будинками рідко буває більшою за шість-вісім стоп, тож можна легко перестрибнути з однієї на іншу, що дозволяло підмозі надійти доволі швидко.

Злодій зціпив зуби й кількома рухами задерся на будинок. Бар’єр, який обрамляв дах, складався з рядів дерев’яних балясин, які підтримували поручень, пофарбований у білий колір. Альтсін перестрибнув його та припав до тераси. Тиша. Жодного звуку в усій клятій дільниці.

І тоді в небо вдарив грім. Блискавка вистрелила вгору з місця, що було кроків за двісті від злодія, освітлюючи вулиці неприродним сяйвом. Удар серця блискавка висіла над дільницею, а тоді згорнулася в кулю і стекла вниз. Сяйво залишилося.

Альтсін визирнув поміж старими балясинами. На даху, кількома садибами далі, стояв чоловік. Високий, худорлявий, у тісному одязі, що лише підкреслював його худорлявість. У піднесеній над головою руці він тримав кулю крижаного фіолетового світла. Від кулі відходили менші блискавки, через що чоловік здавався ув’язненим у клітці, зробленій зі світла. Вогнисті змії ковзали по кривизнах будинків, ударяли в дахові тераси, повзали балюстрадами, скручувалися навколо надбудов і коминів, наче шукали чогось.

І злодій швидко дізнався, що саме. На даху сусіднього будинку одна із світлових змій намацала людину, що там причаїлася. Чоловік намагався втекти, але струмінь енергії не дав йому жодних шансів. Блискавка вдарила нещасного в груди і обкрутилася навколо нього. До неї відразу долучилися ще дві, і над шумом магічних розрядів почувся дикий, сповнений болю крик. Жертва затанцювала, її рвало дивними рухами, крик урвався навпіл, коли чергова світлова змія вдарила її в обличчя.

„Чарівники“, — кисло скривився Альтсін. Не тільки дешеві маги для фокусів із світлом і тінню, але й бойові, такі, що допомагають солдатам на полі бою. Граф не заощаджував. І все було лише для того, щоби знищити банду портових злодіїв.