— Небеса вирують! — заволав він. — Світобудова зникає та перетворюється на невимовну пустку! Через двадцять секунд Всесвітові настане край! Ви бачите, як падає на вас світло з усього безконечного простору!

Жахлива буря загального руйнування спалахнула над ними і саме у цей момент неначе бозна з якої далини почувся звук сурми. Макс різко повернувся, щоб глипнути на оркестр. Ні, ніхто з них наче не грав на сурмі.

Несподівано на сцені поруч з ним з’явилася хмарка диму. До сурми прилучилися нові сурми. Більше п’ятисот разів вів Макс це шоу і досі не бувало нічого подібного. Стривожений він відсахнувся від хмаринки диму і не встиг він далеко відбігти, як з неї поволі матеріалізувалася постать — постать людини з стародавніх часів, бородатої, загорнутої у простору накидку з ореолом навколо голови. Очі її сяяли наче зорі, чоло прикрашала золота корона.

— Що це таке? — прошепотів Макс, у якого очі на лоба полізли. — Що це діється?

У протилежному від сцени кутку ресторану група послідовників Церкви Другого Пришестя Великого Пророка Заркуона у екстазі з вигуками і співами підхопилася на ноги.

Макс розгублено заблимав очима. Він підняв руки, звертаючись до залу.

— Попрошу бурю аплодисментів, леді й джентльмени, — перекричав він усіх, — для великого Пророка Заркуона! Він таки з’явився! Заркуон прийшов удруге!

Пролунав грім оплесків, а Макс кинувся через сцену і подав Пророкові мікрофона.

Заркуон прокашлявся. Він покрутив головою наліво і направо, вдивляючись в обличчя присутніх. Миготіння зірок в його очах видавало збентеженість. Він розгублено крутив мікрофон у руках.

— Е… — несміливо почав він, — привіт. Е-е… знаєте, я перепрошую, що трохи припізнився. Мені було непереливки, стільки всього навалилося в останню хвилю.

Насторожена тиша і перешіптування очевидно нервували його. Він знову прокашлявся.

— Слухайте, а як у нас із часом? — сказав він. — Чи є у мене ще бодай хви…

І тут Всесвітові настав край.

РОЗДІЛ 19

РОЗДІЛ 19

Всеохопність і більш-менш точність глосарію, вже не беручи до уваги порівняно низьку ціну й те, що на обкладинці великими, приємними для ока літерами набрано заклик БЕЗ ПАНІКИ, стала однією з причин, чому так швидко розпродувався «Путівник по Галактиці для космотуристів», цей у всіх відношеннях видатний посібник для подорожуючих. До прикладу, між дев’ятсот тридцять вісім тисяч триста двадцять четвертою і дев’ятсот тридцять вісім тисяч триста двадцять шостою сторінками тут вдало вміщено статистику геосоціальної природи Всесвіту. А спрощений стиль викладу частково пояснюється тим, що укладачі, вимушені дотримуватися видавничих термінів, скопіювали цю інформацію з пакунка від пластівців, нашвидкуруч прикрасивши її кількома примітками з тим, щоб уникнути судової відповідальності за порушення неймовірно двозначного законодавства Галактики про авторське право.