Ми досі не знаємо, що трапилося.

Основні засади доволі прості. Будь-яка печерна людина скаже вам, що трапиться, якщо стежку замінити дванадцятисмуговим шосе: підвищиться пропускна спроможність, зникнуть затори, і дорога раптом стане достатньо широкою, щоб передавати не тільки почуття, а й свідомості. «Ми» об’єднається в одне велике «Я». Ми усвідомлювали ризики. Тому і встановили відразу запобіжні клапани, бо чудово знали, що трапиться за їхньої відсутності.

Однак ми досі не знаємо, чому одночасно відмовили усі запобіжники. Невідомо, хто це зробив (чи що — чутки про самостійні, розпорошені Штучні Інтелекти, які транслювали свої мікрохвильові думки крізь стратосферу, ані підтвердили, ані спростували). Ніколи не дізнаємося, що за осяяння промчали у свідомості цього богоподібного рою, перш ніж запустили переривачі, від’єднали жертв і повернули хоча б частину контролю. Ми дуже-дуже довго допитували вцілілих (принаймні тих, хто вийшов із кататонії); вони сказали не більше, ніж сказав би один нейрон, якби його висмикнули з чиєїсь голови і змусили розповідати, про що думає весь мозок.

Позови, отримані від постраждалих людей, більш-менш задовольнили. Інші ж — ті, що Бог 21 секунди замислив, запланував і запустив у Невідкличний рух у коротку мить між народженням та смертю — досі блукають між тисячами юрисдикцій. Він здійснив перші кроки, менше ніж за 10 секунд після Злиття найняв агентами перших Штучних Інтелектів. Права божеств-одноденок. Створення та вбивство колективного розуму. Стратегії відновлення, які могли змусити випадково обраних людей під’єднати свої мізки до Відродженого Цілого на годину або тиждень, щоб Бог 21 секунди міг народитися знову. Судові тяжби, що тривали роками, велися одночасно на різних фронтах, були сплановані заздалегідь і функціонували на автопілоті. Рій існував лише 21 секунду, але за цей час він дізнався достатньо, щоб підготувати своє друге пришестя. Він хоче повернути собі своє життя.

Дивовижно, але багато хто з нас хоче до нього приєднатися.

Хтось каже, що нам потрібно викинути білий прапор і здатися. Жодна армія юристів, жодна агентурна банда Штучних Інтелектів не мала змоги чинити опір узгодженій свідомості з нейрообчислювальною масою у п’ятнадцять мільйонів людських мізків; і не має значення, наскільки коротким було його життя. Інші вважають, що навіть поодинокі судові провали є навмисними, що все це — частина далекоглядної стратегії з відстрочування абсолютної перемоги рою, поки не буде досягнуто якоїсь важливої технологічної віхи.