— Він мене захистить!
Постріл наскрізної стріли.
— Він хоче, щоб я убивав!
Клацнути затвором і знову вистрілити.
— Він урятував мене від покарання там!
Постріл.
— Він дасть мені винагороду тут!!!
І хоч як багато було Зла, хоч як багато ставало на бік Світла, мертвих тіл було значно більше від тих, хто бився, стоячи по коліна в крові.
— Нумо, Крихітко, — здоровенний воїн повернувся до мене спиною.
Даючи мені забити тварюку, що причепилася до нього ззаду.
Він стріпнув мокрим чубом та перевів подих:
— Ху…
— Яка довга ніч….
Та ніч справді була дуже довга.
Ця ніч така довга…
Розділ 5
Розділ 5
Старий укладач літопису макне застругану тростину в чорнило й напише:
«Мертвих войовників було, як у мішку зерен. Та були вони дітьми однієї Землі, народженими від землі та з її слідами на одежі своїй».