Він уже вийшов за двері і прямував до своєї машини, коли та недоладність, яка його досі бентежила, нарешті оформилася йому в голові. Євка Блек кілька разів билася об захисну сітку в Лайлиному крузері, а вже за якихось кілька годин всі забої й синці з її обличчя цілком зникли. А там, де вони були, не залишилося нічого, крім наче свіжовмитої милом «Камей» шкіри.
3
3
Джінет штовхала кавовий візок, а Ейнджел ішла поряд, брязкала кришкою по одному з баняків і гукала:
— Кава! Спеціяльна кава! Маю бадьорливе вариво для всіх вас! Нумо скакати, замісто спати!
Мало було в них клієнток у Крилі А, де більшість камер стояли відкритими й пустими.
Раніше, у Крилі В, реакція Рі показала, що на них чекало далі. Спеціальна кава була непоганою вигадкою, але смакувала важко. Покуштувавши, Рі скривилася і віддала назад свою чашку.
— Бігме, Джінет, соку я вип’ю, але це для мене надто міцне.
— Хто міцне п’є, довше жиє, — оголосила Ейнджел.
Цього вечора вона обміняла свою нормальну південну говірку на маніакально борзий жаргон якогось міського гетто. Джінет чудувалася, скільки чашок їхньої спеціальної кави вже встигла спожити сама Ейнджел.
— Це крута муляка, відкривай ротяку, як не хо’ заспати, мумією стати!
Одна з жінок у Крилі А вирячилася на Джінет:
— Душечко, якщо це в тебе реп, я скажу: поверніть нам диско.
— Не гань мої римфи. Ми робим вам ласку. Якшо хто не п’є, той не думає.
Але чи доброю насправді була сама ідея відтягувати невідворотне? Джінет спершу так вважала, розбуркана думками про свого сина, але зараз її знову облягала втома, відчуття, що зразу за рогом на неї чекає безвихідь. Та й не дуже-то відтягувалося невідворотне: коли вони зі своєю пропозицією звернулися до офіцерки Лемплі, в тюрмі спали три жінки, а відтоді вимкнулося ще кілька. Втім, Джінет не порушувала цієї теми. Не тому, що боялася славнозвісного гніву Ейнджел, а тому, що сама думка про обговорення будь-чого була втомлива. Сама вона випила три чашки спеціальної кави — ну, дві з половиною, третю її шлунок відмовився до кінця приймати — але все одно почувалася виснаженою. Здавалося, роки минули відтоді, як її розбудила Рі і питалася, чи спостерігала вона коли-небудь за квадратом світла від вікна, як він пересувається по підлозі.