- По-твоєму, у Диявола немає інших турбот? - відповів упертий старець. - Але залишимо в спокої науку діторобства. Підійди ближче. Я відкрию тобі таємницю, яка, можливо, тебе заспокоїть... Учора я дізнався, що троє хімікантів з Колоїдного інституту виготовили з желатину, води і чогось ще (здається, бринзи) білуватий кисіль, який вони назвали Драглистим Мозком. Бо він не лише вирішує вправи по вищій алгебрі, але й на додаток вивчився грати в шахи і навіть поставив мат директорові інституту. Як бачиш, доводити, що ніяка думка в киселі не утримається, справа марна, адже Святійша Колегія твердо стоїть на цьому!

Переклад Галій А.С.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Леонід Ашкіназі ПОДОРОЖ ВОСЬМА, АБО ЯК ТРУРЛЬ ЗАБЕЗПЕЧИВ НЕСКІНЧЕННІСТЬ ІСНУВАННЯ ВСЕСВІТУ

Леонід Ашкіназі

ПОДОРОЖ ВОСЬМА, АБО ЯК ТРУРЛЬ ЗАБЕЗПЕЧИВ НЕСКІНЧЕННІСТЬ ІСНУВАННЯ ВСЕСВІТУ

Успіх, який супроводжував друзів-конструкторів у всіх їхніх починаннях, спонукав їх ставити перед собою завдання все більш і більше надихаючі та амбітні. Це з одного боку. З іншого ж – хоча й і мали Трурль та Кляпавцій інше, ніж ми з вами, шановний читачу, єство (втім, хто вас знає – читачів же багато), але думка про майбутній кінець Всесвіту чимало їх жахала. І не раз на дозвіллі, прийнявши по келішку доброго пльзенського машинного мастила, скаржився Трурль Кляпавцію на гнітючу його жалість до Всесвіту, на що Кляпавцій резонно заперечував йому, що всі речі, кінець (та й початок) існування яких вони, конструктори, спостерігали, були обмеженими речами, були частиною «всього». І тому не можна ні слово «кінець», ні слово «початок» застосувати до «всього», тобто до Всесвіту. Ось у такій бесіді й проводили час приятелі в своєму улюбленому кабачку «У веселого робота». А тривало це до тих пір, поки... Необхідне пояснення: всі подорожі Кіберіади записані паном Ст. Лемом зі слів Трурля та Кляпавція, підкріплених або речовими доказами, або свідченнями очевидців. Конструктори ж наші досить балакучі та витіюваті, що й видно за текстом «Кіберіади». Про цю ж історію – подорожжю її назвати ну ніяк не можна, бо вся вона сталася ось тут, прямо в рідному їхньому місті, Трурль взагалі говорити відмовився, а Кляпавцій був, попри звичай, небагатослівний. З чого можна зробити висновок про особливе значення, яке надається цій історії нашими друзяками-конструкторами.

... поки одного разу Трурль з'явився, не сяючи від гордості через чергове досягнення, й тихо та спокійно і десь в середині розмови сказав Кляпавцію абсолютно нейтральним голосом, що він тепер точно знає, що Всесвіт вічний.