- Як ви зрадили мене, - договорив за нього Вікарі і похмуро посміхнувся. - Ви досить ясно висловилися. Ні, т'Ларієн, я не думаю, що ви зрадите Гвен, але й не думав, що ви кинете нас після того, як ми назвали вас кетом і ви прийняли це ім'я. Ми ж пішли на дуель заради вас.

Дерк кивнув головою.

- Розумію. Можливо, я зробив помилку, не знаю. Але мене вже не було б у живих, якби я не порушив обіцянку.

- Але ви загинули б кетом Айронджейда. З честю.

Дерк усміхнувся.

- Гвен треба було від мене більше, ніж смерть. Я сподіваюся, що це ви розумієте?

- Розумію. Вона все ще стоїть між нами. Прийміть це і все. І знайте, що рано чи пізно вона зробить свій вибір.

- Вона його вже зробила, Джаан, коли пішла зі мною. Ви повинні прийняти це, і все, - випалив Дерк уперто і подумав, чи він вірить у це.

- Але вона не зняла браслет, - заперечив Вікарі і нетерпляче махнув рукою. – Нині це не має значення. Я вам повірю… поки що.

- Добре. Що ви хочете, щоб я зробив?