Дерк зупинив машину на досить великій відстані від вогню. Недалеко були люди, про що говорив коло вогнів, що світили рівним світлом, і Дерк боявся, що його помітять. Чорний аеромобіль, що нерухомо висів у повітрі, практично зливався з небом, але його міг видати відблиск полум'я. З того місця, де зависла його машина, Дерк ясно бачив вогонь, але не міг зрозуміти, що горіло: полум'я вирувало навколо безформної чорної маси, звідки періодично злітали снопи іскор. Навколо вогнища стіною стояли душителі, воскові гілки, яких полум'я забарвлювало яскраво-жовтий колір. Декілька дерев упало у вогонь, їхні гілки скручувалися, обвугливались. Саме від них і валив густий чорний дим. Але решта, ті, що хитається стіною обступили пожежу, не здавались, відмовлялися підкорятися вогню. Його бурхливе полум'я помітно слабшало.

Дерк чекав, спостерігаючи, як поступово гасне полум'я. Він був уже майже впевнений, що бачить аеромобіль, що впав. На це вказували і іскри, і запах озону. Але йому хотілося зрозуміти, яка машина перестала тут своє існування.

Але ще раніше, ніж вогонь перетворився на густий сірий дим, Дерк побачив силует. Лише на коротку мить з вогню виринуло крило кажана. Незграбно вигнуте, воно ніби вказувало в небо, язики полум'я облизували його нижню частину. Цього було достатньо. Дерку стало ясно, що він не бачив раніше цієї машини і що вона зроблена на Верхньому Кавалаані.

Як темна примара, аеромобіль Дерка ковзнув над лісом і полетів геть від згасаючої пожежі у бік інших вогнів. На цей раз він не став підлітати близько. Вогні були такими яскравими, що вся сцена вимальовувалась у подробицях.

Він побачив велику галявину на березі водойми з нерухомою водою, оточену світлом електричних ліхтариків. На ній стояли три аеромобілі, і всі три він добре знав: те саме тріо знаходилося під емерельським деревом у Челленджі в той момент, коли Мірік напав на Гвен. Одна з них, машина з великим куполом та темно-червоною бронею, належала Лорімаару Високорідному Брейту. Дві інші, менші за розміром, дуже були схожі один на одного, тільки одна з них була сильно пошкоджена, що кидалося в очі навіть на такій відстані. Вона незграбно лежала одним боком у воді. Пом'ята половина, що стирчала з води, була розпечена до червона. Широко відчинені броньовані двері кабіни бовталися на вітрі.

Навколо розбитої машини метушилися люди. Дерк бачив рисочки їхніх фігурок лише тоді, коли вони рухалися, – настільки вони зливалися з оточенням. Неподалік них хтось виводив брейтських мисливських псів із задніх дверей аеромобіля Лорімаара.