Коли вона не відповіла, він повернувся і подивився на неї.

Стіни кімнати заповнювали привиди, що світилися, а силует Гвен вагався в їхньому сяйві.

- Він мав би вже повернутися, чи не так?

Вона кивнула головою і відкинулася на матрац.

Місто Сірен співало свою колискову пісню, гімн останнього загального сну.

11

11

Дерк перетнув кімнату.

Лазерна рушниця стояла біля стіни. Він узяв його до рук, знову відчувши легку маслянистість гладкого чорного пластику. Провівши великим пальцем вовчою головою, Дерк підняв рушницю до плеча, прицілився і вистрілив.

Тонкий промінь світла висів у повітрі не менше секунди. Він трохи повів рушницею, і промінь рушив слідом. Коли він погас і зник його слід, що запам'ятався в очах, Дерк побачив, що пропалив нерівний отвір у вікні. Вітер голосно свистів у дірці, вносячи дисонанс у музику Ламії-Бейліс.

Гвен вибралася з ліжка і піднялася на слабких ногах.