-- Відпочивай, -- сказала Ісін. – Я займуся Близнюками, а тоді валимо звідси.

Керфу спала раптова думка. Під кошлатими, білосніжними бровами його очі засяяли.

-- Ні, -- сказав він. – В мене є краща ідея.

Ісін вигнула досконалу брову.

-- В Люсернісі є злодійка, уяви собі, вона любить присягатися на мої яйця. Роками дратувала мене. – Керф з нетерпінням потер вузлуваті руки.

-- Ей, Керфе, ти що задумав?

-- Ми століттями не втручалися до смертних. Чесно кажучи, мені цього бракує. Наступного шансу може не бути, моя люба. Хтозна, де ми опинимося.

Ісін променисто посміхнулася. Тільки так вона вміла посміхатися.

-- А, ну гаразд, -- сказала. – Але ти впевнений, що ця злодійка справиться з Близнюками?

-- Вона здатна залагодити справу, разом зі своїм партнером, але гадаю, при цьому їй буде не до сміху.

Він тихо засміявся.

-- Будуть тобі протухлі яйця Керфа. Нахабне дівчисько…

Розділ 1

Це мав бути спокійний вечір в Мистецькому кварталі – стакан вина, прогулянка по Променаду, потім якась вистава, останній спектакль Жовтого Короля. Я вже кілька тижнів збиралася його переглянути. Нарешті мені вдалося поцупити квиток. В цілому, я розраховувала на кілька приємних годин.

Все пішло не так. Замість цього Хольгрен хотів поговорити зі мною про гроші. Якщо точніше, про десять тисяч золотих марок.

Я сиділа за одним з подряпаних дерев‘яних столиків назовні винного магазинчика Тамбора, насолоджувалася першим весняним днем. Зима трималася з впертістю майже нечуваною в Люсернісі, найпівденнішому з великих міст на західному березі Драконового моря. Здавалося, всім у місті спало на думку те саме, що й мені. Всі столики назовні були зайняті, в той час, як всередині брудного магазинчика було зовсім порожньо. Рух копит, ніг і карет по вулиці був значно жвавішим ніж зазвичай. Навіть дув легенький східний вітерець, що утримував смердючі міазми, які здіймалися з канав, на стерпному рівні. На диво, я справді насолоджувалася цим рідкісним почуттям задоволення.

Хольгрен знайшов мене і тицьнув зім‘яту, брудну об‘яву мені під ніс. Це була пропозиція Герцога.

-- Щойно прибула з торговим кораблем, Амро. Схоже, Герцог Виборзький розклеює їх в усіх портах на Драконовому морі. – Він стояв з дивною посмішкою на обличчі. Я, як могла, зобразила невдоволення, але це не справило на нього жодного враження.

-- Ну, давай. Читай.