Але цього не повинно статися! Ми всі присягнулися, що цього не буде. Таким чином, ми виконуємо лише волю Бога, який не бажає, щоб світ і люди, за яких постраждав Його Син, були віддані під владу чудовиськам, існування яких Його зневажає. Він уже дозволив повернути нам до лона Істини одну душу, і ми вирушимо тепер за іншими, ніби стародавні хрестоносці. Як і вони, ми підемо на схід, і якщо загинемо, то загинемо, як і вони, за святу справу.

Він зупинився, я скористалася паузою, щоб запитати:

— Але чи не відступить граф перед небезпекою через розсудливість? Мабуть, відтоді, як ви його вигнали з країни, він уникатиме її, як тигр, вигнаний тубільцями з села?

— Так! — сказав він. — Ваше порівняння з тигром дуже вдале, я ним скористаюся. Цей "мен-ітер"[34] — людоїд, як в Індії називають тигра, який хоч раз скуштував крові людини, не полює на іншу здобич, а безперестанно шукає тільки людину щоб напасти на неї. Той, на кого ми полюємо в нашому місті, теж людоїд, і він не зупиниться в пошуках жертви. Ні, такий як він ніколи не здасться або відступиться від свого. В свому житті, коли він ще був живим, він ходив походом за кордон на Туреччину і нападав на ворога на його власній землі. Його відкидали назад, але хіба він залишився в покої? Ні! Він повертався знову, знову, і знову. Подивіться на його завзятість і витривалість. Зі своїм дитячим мозком, який поступово розвивався, він вже давно мріяв приїхати у велике місто. Що ж він робить? Він дізнається про таке місце, яке для нього таїть у собі найбільші надії у всьому світі. Тоді він свідомо ставить перед собою ціль: приготуватися для цього завдання. Він терпеливо вивчає свою надзвичайну силу і можливості. Він вчить нові мови. Взнає новини соціального життя, правила поведінки в новому середовищі, політику, право, фінанси, науку, звичаї нових земель і сучасних людей, які з'явились з того часу, коли він жив. Те, що він побачив, тільки збуджувало його апетит і підігрівало його бажання. Більше того, це допомогало його мозку ставати більш зрілим. Все навкруги тільки підтверджувало його здогадки. І він робив це один, зовсім один! В руїнах гробниці на забутих землях. Чого ж він може досягнути, коли великий світ думки відкритий для нього! Він сміється над самою смертю, як ми вже мали змогу впевнитись. Хто може процвітати серед хвороб, які вбивають цілі народи. О-о! Якби тільки така істота прийшла б до нас від Бога, а не від Диявола, яким благом він міг би бути для нашого старого світу. Але ми обіцяємо звільнити наш світ. Наша праця і наші зусилля повинні зберігатись в таємниці. В часи нашого освіченого століття, коли люди не вірять навіть в те, що вони бачать, скептицизм людей науки буде йому тільки на руку. Це одночасно його захист і його зброя проти нас, його ворогів, які готові покласти в боротьбі навіть наші власні душі за безпеку тих, кого ми любимо. Для блага людства і для честі і слави Божої.