Після загальної дискусії ми визначились, що на сьогодні остаточного рішення немає. Будемо спиратись на факти, і намагатись робити відповідні висновки. Завтра, за сніданком, ми повинні зустрітися ще раз, і порадившись, сплануємо подальшу спільну діяльність…

Я відчуваю себе чудово, мир і спокій весь вечір. Немов зникла чиясь нав'язлива присутність. Можливо…

Я не закінчила свого припущення, на жаль, адже я побачила у дзеркалі червоний слід у себе на лобі, і знаю, що я все ще нечиста.

Щоденник лікаря Сьюарда

(Продовження)

Ми вирішили зібратися за півгодини тут у нашому кабінеті, щоб остаточно затвердити план дій. Я передбачаю лише одне ускладнення, яке відчуваю інстинктивно; ми всі повинні говорити відверто, але боюся, що з якоїсь таємної причини язик пані Харкер буде зв'язаний. Я знаю, що вона робить свої висновки, і на підставі всього того, що відбулося, я можу вгадати, які вони правильні і близькі до істини, але вона не зможе або не схоче повідомити їх нам. Я говорив про це Ван Хелзінку, коли ми залишилися наодинці, і ми обговоримо це. Я припускаю, що жахлива отрута, яка потрапила в її кров, починає діяти. У графа був певний план, коли він дав їй те, що Ван Хелзінк називає «кривавим хрещенням вампіра». Мабуть, існує отрута, яку одержують із нешкідливих речовин; у наш час залишилося ще багато таємного, і тому нам нічого дивуватися. Я знаю одне, а саме, якщо мене не обдурює мій інстинкт, то в мовчанні пані Харкер полягає нова страшна небезпека, яка загрожує нам у майбутньому. Але, мабуть, та сама сила, що примушує її мовчати, змусить її заговорити. Я не смію більше про це думати, тому що боюся навіть подумки образити цю благородну жінку!

Ван Хелзінк прийшов до мого кабінету раніше за інших. Я постараюся розкрити істину з його допомогою.

За деякий час.

Ось що сказав Ван Хелзінк:

— Джоне, нам треба за будь-яку ціну переговорити про дещо до приходу інших, а згодом ми можемо повідомити це і їм.

— Міна, наша бідолашна, дорога Міна стає іншою!

— На підставі нашого попереднього досвіду з міс Люсі нам треба остерігатися, щоб допомога не прийшла надто пізно. Наше завдання тепер стало важким, ніж будь-коли: через це нове нещастя нам дорога кожна година. Я бачу, як на її обличчі поступово з'являються характерні ознаки вампіра. Правда, поки що вони ледве помітні, але все-таки їх можна розрізнити, якщо вдивитися уважніше і без забобонів, її зуби погострішали, а вираз очей став суворішим. Крім того, вона тепер часто мовчить, як це було з Люсі; вона навіть не говорила, коли писала те, що хотіла повідомити. Тепер я боюся ось чого: якщо вона може уві сні, викликаному нами, сказати, що робить граф, то цілком імовірно, що той, хто перший загіпнотизував Міну і примусив випити свою кров, може змусити її відкрити йому те, що вона знає про нас.