Светлый фон

Вона кричить — Що?

Вона кричить

А відтак — Ні! Поклади! Поклади! ТИ НЕ МОЖЕШ ЦЬОГО ЗРОБИТИ!

А відтак

Але Ліббіт, вочевидь, може і робить бо форма істоти на кораблі біля поруччя мерехтить, стає водянистою... а потім там вже не залишається нічого, окрім місячного світла. Руки скелетів втягуються під воду і зникають.

Але Ліббіт, вочевидь, може і робить бо форма істоти на кораблі біля поруччя мерехтить, стає водянистою. а потім там вже не залишається нічого, окрім місячного світла. Руки скелетів втягуються під воду і зникають.

Емері-почвара зник теж розчинився але близнючки верещать суголосно у спільному відчаї від раптового відчуття покинутості.

Емері-почвара зник теж розчинився але близнючки верещать суголосно у спільному відчаї від раптового відчуття покинутості.

Мельда кричить Містеру — Вона пощезла, все буде добре!

Мельда кричить Містеру

Вона відпускає те, що утримувала за волосся. Вона не вважає, що воно тепер захоче якось втручатися до світу живих, у всякому разі, ще довго не захоче.

Вона відпускає те, що утримувала за волосся. Вона не вважає, що воно тепер захоче якось втручатися до світу живих, у всякому разі, ще довго не захоче.

Вона плаче — Ліббіт зробила! Вона зробила те, що...

Вона плаче

Джон Істлейк кричить — ПРИБЕРИ РУКИ ВІД МОЄЇ ДОЧКИ, ТИ, БРУДНА НЕГРИТОСКА!