Хоча Метью й попередив мене, що всі вважатимуть, що дитина від іншого чоловіка, ми з ним не поговорили про те, як саме слід відповідати. І мені довелося імпровізувати.

— Він вважає, що дитя — плоть від його плоті, — твердо відповіла я. Та моя відповідь, здавалося, лише посилила тривогу Мері.

— Тобі пощастило — Метью такий безкорисливий, коли йдеться про захист тих, хто опиняється в скруті. А ти, ти любитимеш дитину, хоча тобою заволоділи проти твоєї волі?

Мері вважала, що мене зґвалтували і що Метью одружився зі мною лише для того, щоб оберегти від ганебного тавра вагітної, але самотньої жінки.

— Дитя — воно невинне. Я не можу відмовити йому в своїй любові. — Я обережно намагалася ані розвіювати, ані підтверджувати підозри Мері. На щастя, вона вдовольнилася моєю відповіддю і з характерною для неї стриманістю не стала розпитувати мене далі.

— Ти не помилишся, якщо припустиш, — продовжила я, — що ми з Метью бажаємо тримати цю новину в таємниці якомога довше.

— Ясна річ, — погодилася Мері. — Я накажу Джоан приготувати для тебе спеціальний солодкий крем, який зміцнює й покращує кров і водночас заспокоює шлунок, якщо цей крем вживати перед сном. Він мені добре прислужився під час моєї останньої вагітності і, здається, сприяв послабленню вранішньої нудоти.

— Поки що, слава Богу, я таких симптомів не маю, — сказала я, натягуючи рукавички. — Хоча Метью запевняє, що вони можуть невдовзі з’явитися.

— Гм-м-м, — задумливо мугикнула Мері, і її обличчя вкрила тінь. Я нахмурилася: що її занепокоїло цього разу? Вона побачила мій вираз і широко посміхнулася.

— Намагайся не перевтомлюватися. Коли ти прийдеш до мене у п’ятницю, то не стій так довго, а краще сядь на стілець, поки ми будемо працювати. — Мері з усіх боків пильно обдивилася мою накидку. — І уникай протягів. Нехай Франсуаза зробить тобі припарки, якщо у тебе почнуть пухнути ноги. Я пришлю тобі рецепт припарок разом із рецептом крему. А зараз мій човняр відвезе тебе до Вотер-Лейн.

— Та туди ж всього-на-всього п’ять хвилин ходу! — заперечила я, сміючись. Насамкінець Мері дозволила мені піти від неї пішки, але тільки після того, як я пообіцяла їй, що уникатиму не лише протягів, а й холодної води та сильного шуму.

Тої ночі мені наснилося, що я сплю під віттям дерева, що росло з мого лона. Його гілки застували від мене місячне сяйво, а високо вгорі нічним небом мчав дракон. Коли він долетів до місяця, він обкрутив його своїм хвостом, і срібна куля місяця враз почервоніла.

Я прокинулася в порожньому ліжку з просяклими кров’ю простирадлами.