Медвідь зробив непомітний жест рукою, й біля них немовби з повітря виникла офіціантка. Доки робили замовлення й чекали першої подачі страв – мовчали, потім заговорила Арміна Янівна:

– От ви ніби дорікнули мені…

– Я дорікнув?! Чим, дозвольте поцікавитись?..

– Тим, що в Києві ми всі нібито поспішаємо. Я так розумію, що цей камінчик у мій город полетів, хіба ж ні?

– А ви ж і направду поспішаєте, – глава АПУ ледь помітно посміхнувся: – Маю на увазі той поспіх надлишковий.

– Я поспішаю?.. – віце-прем’єрка навіть відсунула елегантну супову чашку на блюдечку, хоча царські щі з квашеної капусти з телятинкою, індичкою та білими грибочками лишилися нез’їденими й наполовину.

– Авжеж ви, Арміно Янівно, хто ж іще! От поясніть мені, будь ласка, навіщо було Тулумбасова із займаної посади в пожежному порядку витискати, а тепер ще й Єрмакова вашого так само поспіхом проштовхувати?

– Ну-у-у, навіщо мені Єрмаков на позиції міністра – гадаю, особливих пояснень не потребує через очевидність такого кадрового рішення.

– Ні-ні, – мотнув головою Медвідь, – це зовсім не є очевидним. Але почніть, будьте ласкаві, все ж з Тулумбасова.

– У мене з ним давні суперечності.

– Давні?! Початок січня цьогоріч – це для вас «давні суперечності»?..

– Іноді цілий день буває, немов життя.

– Арміно Янівно, давайте без патетики, будь ласка.

Щі доїли мовчки, потім почекали переміни страв і поновили розмову лише за котлетами по-київськи та фігурно нарізаною смаженою картоплею.

– Ну гаразд, Володимире Вікторовичу, відповім, поклавши руку на серце: як колишній міністр вугільної промисловості та патріот свого рідного Донбасу, Тулумбасов нізащо не погодився б запровадити політику прискореної реструктуризації всього паливно-енергетичного комплексу, вигідну Україні в цілому, Україні як державі. Навпаки, він би всіляко затягував агонію Донецького вугільного басейну замість того, щоб закрити його швидко й рішучо, єдиним махом.

– Якщо перекласти ваші слова з патетичної мови на людську, – глава Адміністрації президента послав віце-прем’єрці хитрий погляд, – то можна сказати, що міністр Єрмаков всіляко допомагатиме вам швидко і по-максимуму газифікувати українську енергетику, переводячи теплові електростанції з вугілля на газ, імпортований із сусідньої Росії. Це означає фактичну відмову від промислового видобутку в масштабах України енергетичних сортів вугілля – але це лише перший етап. Бо на другому етапі відбудеться повільне згортання видобутку коксівного вугілля. Що може лишитися, то це «дикий» вуглевидобуток в копанках. Втім, прикрити копанки не спромігся ще ніхто, хоча й намагався…