Сьома зробив півсотні фотографій, дев’яносто відсотків яких було не відрізнити одну від одної, але навіть тоді не заспокоївся. Джейсон, чий настрій мінявся швидше, ніж погода в тропічних широтах в сезон ураганів, міг передумати, відіграти назад, після чого фотокамеру, швидше за все, відберуть, а знімки знищать. Улаштувавшись якомога зручніше (хоча в цій ситуації було б правильніше вжити фразу «влаштувавшись так, щоб якомога менше боліло»: «Кетанов», який Сьома ковтнув зранку, вивітрювався, пошматовані м’язи литки просинались і починали свою болючу пісню), хлопець старанно перемалював опуклі хромовані знаки до блокнота.

Сьома вирішив зосередитися на двох найбільших групах символів на лівій від входу стіні Білої кімнати. Ці символи виділялись не лише тим, що були найбільшими, вони єдині з усіх зображень були опуклими, на два пальці виступаючи над мармуровою поверхнею. Крім того, на відміну від інших написів дві найбільші групи символів були металевими, виконані з матеріалу схожого на відполірований хром. Хлопець здогадувався, що їх би не виділяли так, якби вони не були важливими.

Завершивши перемальовувати, росіянин залишив Білу кімнату і пошкутильгав нагору. Наближався обід, і Сьома не хотів, щоб його відсутність привернула ще більшу увагу. По дорозі йому трапилися двоє індіанців, що несли в підземелля порожній ящик, але вони лиш ковзнули по ньому апатичними поглядами і пройшли повз, не виявивши ані занепокоєння, ані здивування.

Вибравшись на поверхню, хлопець узявся гарячково розмірковувати. Походжав туди-сюди, спираючись однією рукою на милицю, іншою безперестанку тручи лоба, скроні, носа. Відчувалося, що не вистачає кубика Рубика (хоча навіть якби він був під рукою, Сьома не зміг би його складати, постійно тримаючись однією рукою за костур).

У тому, що будівники Паїтіті користувалися вісімковою системою числення, Семен не сумнівався. Він витягнув з кишені блокнот і вкотре уважно передивився змальовані символи. Якщо його припущення правильне, значить, обидва блоки складаються лише з цифр. Тобто з великою імовірністю можна припустити, що ці блоки є числами. А числа, як правило, щось означають.

Хлопець перегорнув кілька сторінок, відшукавши листок, на якому зобразив таблицю відповідників між нашими цифрами і цифрами з цивілізації Паїтіті. По тому відкрив чистий аркуш і, дивлячись на екран «Nikon’a», куди виводилась одна з останніх фотографій, замінив «хромовані» символи арабськими цифрами. Вийшло таке:

І що? Якщо це числа, то що ними позначили? Дати? Кількість вояків у війську? Суму сплачених податків з різних регіонів? Це може бути що завгодно…