— Це, щоб ти знав, Віктор Шако, — промовив чоловік, показуючи пальцем на пілота. — Він, як і ти, українець.

Левко кліпнув, а тоді, зважаючи на піднесений настрій сивочолого, вирішив підіграти:

— Без дурні?

— Без дурні, пацан! Чого б то мені тебе обманювати? Віктор народився в Штатах, але батьки приїхали з України.

Джейсон замовк. Почекавши, Левко набрався духу й озвався:

— Джейсоне!

— Га?

— Можна я дещо спитаю?

— А якщо я скажу «не можна», то ти, типу, не питатимеш?

Хлопець попервах схотів витиснути з себе мляву посмішку, але вчасно схаменувся, згадавши вранішню лекцію…

(ви не ставите запитання — ви робите, що я наказую!)

…і подумавши, що панібратські загравання можуть погано скінчитись.

— Ні, сер, не питатиму.

Офіційна відповідь отверезила Джейсона, і він начепив на обличчя звичну зневажливо-глумливу маску.

— Валяй, українцю.

— Це ви підвісили мертвяка біля нашого табору?

Секунду чоловік стримувався, а потім зморшки довкола очей затанцювали, а з рота порснув нестримний регіт:

— Ха-ха-ха-ха-ха!

— Чому ви смієтеся? — Левко пожалкував, що спитав. «Він направду псих».