Джейсон знизав плечима:

— Мабуть, як і ми, додавали по одному дню раз на чотири роки. А може, відразу п’ять днів — раз на двадцять років.

— Це так дивно… — сказав Сьома.

— Що саме?

— Те, що кількість діб у земному році — 365 — у вісімковій системі відповідає числу 555. Фантастично просто.

— Взагалі розподіл напрочуд симпатичний. Вісім місяців, п’ять тижнів, вісім днів — усе крутиться навколо вісімок та п’ятірок. У такі моменти я починаю думати, що греки, чи єгиптяни, чи шумери, чи хто там перший вигадав прототип сучасної математики, поспішили з вибором десяткової системи числення.

Притримуючи блокнот долонею, росіянин занотував:

— Ось цей запис унизу… виходить, це формула, що описує весь календар. — Семен показав Джейсону записник, притримуючи палець на рядку з формулою (5∙8+5) ∙8+5, а тоді перевів погляд на рядок з символами внизу малюнка. Тон у нього був радше питальним, ніж ствердним.

Чоловік покосився на росіянина:

— Ти не зосереджений.

— Та ні, все гаразд, — неуважно відповів Сьома.

Джейсон пригасив всезнаючу посмішку, що норовила вискочити на лице.

— Це через те, що ми спілкуємось? — Росіянин смикнувся і подивився на сивочолого надто поспішно, щоб говорити «ні». — Твоїм друзям це не подобається, так?

— Левку, — вперши погляд назад у стіну з круглим календарем, промовив хлопець. — Лише Левку. Іншим начхати.

— Українець не здається… — в нікуди промовив Джейсон. Він дивився тепер в одному напрямі з Сьомою — на центр календаря з трьома однаковими символами, що відповідали п’ятіркам.

Семен здвигнув плечима, не подумавши, що в цій ситуації будь-яка реакція означає відповідь «так».

— Хочеш, я його приберу? — запропонував Х’юз-Коулман.

Сьома здригнувся. Якби він зараз дивився кінофільм, у якому під Джейсоном-актором виплили титри зі словами «Хочеш, я принесу морозива?», то повірив би титрам, а не власним вухам, настільки буденно й гладко звучав голос сивочолого.

— Ні, Джейсоне! Господи, ні!!