Сьома побілів, розуміючи, що зі зламаною ногою не зможе захистити товариша, якщо Ґрем раптом вирішить кинутись на Левка. Проте Ґрем здивував. Каламутні очі перелякано забігали, а лютий вираз зійшов з лиця. Мулат згорбився, наче поклав на плечі важезний тягар (насправді тягар уже давно лежав там, просто він щойно згадав про нього…), втягнув голову і, підсунувши матрац, сів навпроти Сатомі.
— Семе, зроби хоч щось, — благально звернувся мулат до Семена.
Росіянин відкрутив кришечку пластикової пляшки з водою, змочив один з шматків футболки, що лишився після того, як Сатомі зшила торбинку, і заходився протирати обличчя дівчини. Наразі нічого більше зробити він не міг.
Левко, не міняючи пози, продовжував лежати на тому місці, куди його вклав правий прямий американця, і одними губами шепотів:
— Я тебе вб’ю, ніґере… Невдовзі я тебе вб’ю.
CXXII
Сатомі опритомніла через півгодини.
Семен оглянув японку і за винятком подряпин на лиці та рани у лівому вусі, з котрої постійно сочилася кров, не виявив інших зовнішніх пошкоджень. Росіянин примусив Сатомі випити дві таблетки аспірину й одну — парацетамолу.
Дівчина не пригадувала нічної вилазки. Усе, що трапилося після того, як чверть по дванадцятій вона з хлопцями вийшла з «нори», стерлося з пам’яті. Ґрем коротко переповів їй про буревій, спуск за бруґмансією і злощасний удар блискавки.
Невдовзі дівчина заснула (чи то ще раз знепритомніла, хтозна).
По тому Сатомі ще шість разів прокидалась і щоразу здивовано запитувала, що з нею сталося. Попервах Ґрем терпляче описував (повторюючи слово в слово) події нічної вилазки, проте за третім разом нерви в американця стали здавати. Він розумів, що дівчина не винна, що її пошкодження значно серйозніші за подряпини і прокол у вусі, та попри це, коли японка прокинулася вп’яте і вп’яте поставила те ж саме запитання — що з нею трапилося? — Ґрем не витримав і, давлячися слізьми, розпачливо стискаючи Сатомі в обіймах, став на неї кричати.
— Боже, невже ти не пам’ятаєш?! Я десять хвилин тому розказував тобі! Я…
Сатомі починала плакати. А потім знову відключалася.
Сьома здогадувався, що дівчині слід було б дати снодійне (або хоча б заспокійливе), але, складаючи подорожню аптечку, росіянин подумати не міг, що виникнуть обставини, за яких доведеться когось присипляти.
О 04:10 японка нарешті заснула по-справжньому.
Лео поринув у сон за годину до того, забившись у куток неподалік того місця, де Ґрем відправив його у нокдаун. Українець заснув просто на долівці, підклавши під голову руку. До самого ранку бачив яскраві сни. Не про те, як живцем здирає шкуру з Ґрема. Левку снився матово-чорний гелікоптер «Колібрі», що спурхує з посадкового майданчика на північному заході горішньої тераси і на максимальній швидкості мчить до гір, лишаючи громаддя Твердині далеко позаду.