Хоча…

Хоча при чім тут літаки?! У нього просто упередження перед Німеччиною як країною через війну й через те, що робили німці з його народом у тому ж Франкфурті й не тільки. Щоправда, синок пише, що все це маячня, що німці давно вже покаялися в колишніх гріхах, і тепер євреям в Німеччині жити добре… Принаймні не гірше, ніж самим німцям. Але це він тільки пише, а як там воно насправді, хтозна?!

А з іншого боку, лишатися самітником у Львові… Навіщо?! І скільки це триватиме?! І чим закінчиться?.. Добре, якщо у природний спосіб. А якщо так, як сьогодні з багатьма на тому клятому Скнилівському летовищі?..

Ех-хе-хех, якби ж знати заздалегідь!.. Якби ж тільки знати…

2003 Магія посвідчення

2003

Магія посвідчення

Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, вул. Братиславська, № 3, Київ, березень 2003 року

Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, вул. Братиславська, № 3, Київ, березень 2003 року

Борис Нилович відчинив двері… й не дістав кулаком в плече тільки тому, що інстинктивно відсахнувся. Що ж до жінки, яка мало не вдарила лікаря, – то вона перелякано зойкнула від несподіванки:

– Ой!.. Це ви Руденко чи хто?!

– Я Руденко, – відповів Борис Нилович здивовано. – А ви?..

– Ой, а я ж до вас!.. Оце постукати хотіла в двері, а ви їх саме відчинили.

– А-а-а, он воно що, – кивнув лікар.

– Так-так, вибачайте, я ненавмисно… не хотіла я, незручно як, о-йо-йой!..

– Ну гаразд, я це вже зрозумів. А тепер дайте пройти, будь ласка.

Однак жінка тихо заперечила:

– Так я ж до вас прийшла…

– Я поспішаю у справах.

Борис Нилович поглянув на наручний годинник.