Глянувши знову на стелю, Таратар уявив горезвісний килимок, запитав серед уроку, чи не знає хто з учнів телефону Майї Свєтлової. І додав, що її приладом цікавиться відомий фізик.

Сергій зіщулився і зблід. Макар Гусєв запалав ще більше. Електроник запитав, чи не викликати Свєтлову зараз.

— Після уроків, — коротко відповів Таратар.

Клас тихо обговорював новину: чи зможе вчений розгадати секрет польоту антигравітаційного килимка?

Сироїжкін забув про свою Наднову. Він був зараз по-справжньому самотній — один в цілому класі. «Як вона вигукнула: „Ти живий?“ Що вона хотіла сказати своїм „живий?“ І саме Макарові?..» Наприкінці уроку Гусєв засовався на парті, голосно кашлянув, написав і передав Електроникові довжелезну записку. Той ствердно кивнув, і Макар засяяв. Тепер він сидів з виглядом переможця.

Як тільки пролунав дзвоник, він крикнув:

— Товариші, приходьте сьогодні на стадіон! Не пошкодуєте…

Болільники відразу оточили Гусєва. На стадіон зібралися майже всі.

Фінал кубка на приз «Кришталева шайба»!

«Інтеграл» — «Хімік»!

«Інтеграл» — збірна їхньої школи. Від восьмих класів у збірній виступає Макар Гусєв.

Гусєва й зараз підбадьорювали:

— Дивись не підведи! Три шайби, Макаре!.. Як же ти вийдеш з латками? По телебаченню не покажуть… Навпаки, покажуть! Бойові шрами…

— Обіцяю великий хокей! — рявкнув Макар. — Електронику, підтверджуєш?

— Підтверджую, — спокійно промовив Електроник.

— Це буде один з головних винаходів нашого проекту «Космічний корабель „Земля“», — урочисто обіцяв Макар. — От побачите…

— При чому тут хокей? — запитав хтось.

— Надсила — майбутнє всіх людей… — загадково промовив Гусєв і закінчив: — Усі на хокей!

— Електронику, ти здорово мене виручив. Молодець, що прийшов.