МАНЯ (вульгарно): Ой, тільки без рук, будь ласка!

ГЕНРИК:

Вийди.

Я мушу говорити з ним удвох,

Проте далеко не відходь.

Скажи, хай челядь чай тобі подасть.

Маня виходить.

Ну а тепер

Берімося до справи.

Направду я не знаю, як це владнати.

Яка жахітна тиша...

Мовчать ці стіни, і взагалі мовчить усе в чеканні

Того, що я скажу.

Давненько так мене не били дрижаки.

(До Владзя.) О, Владзю, як ся маєш?

ВЛАДЗЬО: Добре.