Лише галоп, галоп, галоп,

Галоп у голові моїй...

Гей-гей, галоп, який там клус!

Галопом я завжди лечу,

Хлистом раз-два, хлистом два-три —

І знов галоп — на раз-два-три.

Гей-гей, галоп, о це мій сон!

Гей-гей, галоп — оце мій звичний стиль!

ПАНСЬКА ГРУПА (співають):

Гей-гей, галоп, галоп, галоп, гей у галоп, галоп, галоп.

Галопом ми мчимо учвал!

(Завмирають.)

ШАРМ (поволі відходить углиб сцени, Владислав слідом за ним): Нудьга. Печія. Нефагт, ледь не інфагкт. Владиславе, згоби-но мені ін’єкцію. (Владислав робить.) Чого ж вона так довго не виходить?

ВЛАДИСЛАВ: Теперка вже тре тилько виглядати!

ШАРМ: І вона завжди сідає на ту лавку?

ВЛАДИСЛАВ: Завжди-презавжди.